Бардинський район

Бардинський район (азерб. Bərdə rayonu) — адміністративна одиниця (район) у центральному Азербайджані. Центр — місто Барда.

Бардинський район
Адм. центр Барда
Країна  Азербайджан
Номерний знак 09
Населення
 - повне 152 700 осіб
Площа
 - повна 957 км²
Висота
 - максимальна 61 м
 - мінімальна 61 м
Дата заснування 8 серпня 1930
Губернатор Vidadi İsayevd
Вебсайт berde-ih.gov.az
Код ISO 3166-2 AZ-BAR
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Бардинський район

Етимологія

Назву район отримав від районного центру — міста Барда.

Історія

Бардинський район утворено 8 серпня 1930 року[1].

Географія і природа

Район межує на північному заході з Євлаським, на північному сході з Агдаським, на півночі з Зердабським, на півдні з Агдамським і Агджабединським, на заході з Тертерським районами.

Територія Бардинського району розташована в центрі Карабаської рівнини. Рельєф району переважно складається з похилої і хвилястої рівнини. Висота сягає позначки більше 200 метрів. Територія складається з антропогенових відкладів[2]. На території розташовані глиняні, галькові і піщані родовища[3]. У селі Муганли розташоване джерело з лікувальною мінеральною водою. Ґрунти бурі і бурі лучні. Уздовж Кури простягаються рідкі тугайні ліси загальною площею 7,3 тисяч гектарів. Ландшафти лучно-лісові і гірсько-лісові, гірсько-лучні і скелясті. Рослини переважно сухі степові і напівпустельні. З тварин на території району проживають лисиці, сірі зайці, вовчки сірі тощо. З птахів турачі, фазани, гуси, качки та інші. В районі розташований Бардинський державний заказник.

Клімат помірний спекотний, сухий субтропічний. Середня температура в січні коливається від 1,2 до 1,8°С, у липні від 25,6 до 26,5°С. Середньорічний рівень опадів — 250—350 мм. Через територію району протікають річки Тертер і Хачинчай, вздовж північно-східної межі протікає Кура. Для поливання використовується вода з Верхньо-Карабаського каналу і Тертерчайського водосховища. Для меліорації солончаків важливим є Міль-Карабаський колектор.

Населення

Чисельність населення
1939 1959 1970[4] 1976[5] 1979[6] 1989[7] 1991[8] 1999 2009[9] 2013 2014 2017
37 530 52 211 73 904 81 000 85 501 109 489 112 600 129 600 141 646 148 100 149 500 154 200

На 2009 рік 72 % населення проживає в селах. Крім азербайджанців також проживають турки-месхетинці, росіяни та інші[10]

Господарство і економіка району

В радянський час у районі було розвинене переважно сільське господарство, були збільшені обороти бавовництва, тваринництва, рільництва, коконівництва. 1975 року в районі працювали 21 колгосп і 1 радгосп. На 1975 рік у районі придатних земель було 74,9 тисячі гектарів, з них: 35,7 тисяч гектарів орних земель, 1,9 тисяч гектарів земель, виділених під багаторічні рослини, 1,9 тисячі гектарів земель, залишених для відпочинку, 800 гектарів, виділених під сінокіс, 34,6 тисячі гектарів пасовищ. З 35,7 тисяч гектарів 33 % виділено під зернові і зернобобові культури, 45 % під технічні культури, 1 % під овочі і картоплю, 21 % — під кормові культури[5]. У 1970-х розпочато розвиток виноградарства. Для розвитку вирощування великої рогатої худоби створено тваринницький комплекс та міжколгоспне об'єднання з підгодівлі. У радгоспах і колгоспах району утримувалося 17,8 тисяч голів великої рогатої худоби та 60,4 тисяч голів дрібної. 1976 року господарства району продали державі 56 тисяч тонн бавовни (11 % від усієї виробленої в Азербайджанській РСР). В районі були масло-сирний комбінат, бавовноочисний завод, заводи зрідженого газу і залізобетонних конструкцій, швейна фабрика, електромережа, районний відділ тресту «Азсільгосптехніка», комбінати побутового обслуговування та місцевої промисловості. Було лісове господарство.

Нині район належить до Аранського економічного району. Бардинський район є переважно сільськогосподарським районом[2]. У господарствах на 2017 рік утримувалося 92537 голів великої, 140503 голів дрібної рогатої худоби і 420300 голів птиці. 2017 року в районі придатних земель було 76,4 тисячі гектарів — з них 54,4 тисяч гектарів орних земель. 2017 року в районі вироблено 55179 тонн зерна, 24 тонни бобових, 22402 тонни бавовни, 33013 тонн цукрових буряків, 1991 тонну картоплі, 549 тонн зерен соняшника, 42877 тонн овочів, 8491 тонн фруктів і ягід, 2512 тонн винограду і 28200 тонн баштанних культур.

В районі діють ВАТ «Qarabağ-Pambıq», маслосироробний завод ВАТ «Yağ-Pendir», будівельна фірма «Fərid», хлібозаводи ВАТ «Qarabağ-Çörək» і «Bərdə çörək zavodu», макаронна фабрика, завод метало-пластичних виробів, цегельний завод, завод залізобетонних конструкцій, деревообробний завод.

Інфраструктура

Через район проходить залізниця Євлах-Агдам[5], автодороги Євлах-Лачин-Нахічевань і Євлах-Агджабеді. Раніше через район проходило відгалуження газопроводу Карадаг-Акстафа-Тбілісі-Єреван.

На 2017 рік у районі діяло 46 АТС і 39 поштових відділень.

Культура, освіта та охорона здоров'я

В районі видається громадсько-політична газета «Барда» (до 1939 року — «Кизил Барда», в 1939—1965 роках — «Сталін йолу», в 1965—1990 роках — «Комунізм йолу»). 1964 року розпочато мовлення місцевої редакції радіо.

В районі на 2009 рік було 32 дошкільних установи, 75 загальноосвітніх шкіл, 2 професійне училище і коледж, 74 клуби, 31 будинок культури, музей, 109 бібліотек[2].

У Бардинському районі знаходяться 13 лікарень на 940 ліжок, стоматологічна поліклініка, 32 лікарські амбулаторії, пологовий будинок, центр епідеміології та гігієни, 57 фельдшерсько-акушерських пунктів, шкірно-венерологічний і протитуберкульозний диспансери[2]. На 2009 рік у медзакладах району працювало 316 лікарів, з них 14 стоматологів, 995 середніх медичних працівників, з них 254 акушери.

Бардинський район багатий архітектурними пам'ятниками. У районі розташовані: залишки мосту через річку Тертер (VII—IX століття), Бардинський мавзолей (1322), мавзолей Асхадан-баба (XIV століття), мечеть Ібрагіма (XVIII століття), восьмигранний мавзолей у селі Гюльоглулар (XVIII століття),[2] лазня в селі Ширванли (XVIII—XIX століття)[11] тощо.

Примітки

  1. Административное деление Азербайджанской ССР на 1 января 1977 года. — Баку : Азернешр, 1979. — С. 6. Архівована копія. Архів оригіналу за 27 листопада 2018. Процитовано 11 червня 2020.
  2. Bərdə rayonu // Azərbaycan Milli Ensiklopediyası / M. K. Kərimov. — Bakı : Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, 2011. — Т. III.(азерб.)
  3. Bərdə rayonu // Azərbaycan Milli Ensiklopediyası / M. K. Kərimov. — Bakı : Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, 2007. — Т. Azərbaycan.(азерб.)
  4. Чисельність наявного населення міст, селищ міського типу, районів і районних центрів СРСР за даними перепису на 15 січня 1970 року за республіками, краями й областями (крім РРФСР)
  5. Бәрдә рајону // Азербайджанська радянська енциклопедія: в 10 томах = Азәрбајҹан Совет Енсиклопедијасы(азерб.) / Ҹ. Гулијевин редаксијасы илә. — Баку : АСЕ-нын баш редаксијасы. — Т. 2. — С. 146—147.
  6. Чисельність наявного населення союзних і автономних республік, автономних областей і округів, країв, областей, районів, міських поселень, сіл-райцентрів і сільських поселень з населенням понад 5000 осіб (крім РРФСР)
  7. Чисельність населення союзних республік СРСР та їх територіальних одиниць за статтю
  8. Статистика населення Східної Європи і колишнього СРСР. Азербайджан(англ.)
  9. Загальнодержавний перепис населення Азербайджану. 2009, Баку.
  10. Ethnic composition of Azerbaijan 2009
  11. Трехвековая баня в Барде.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.