Аранський економічний район

Аранський економічний район (азерб. Aran iqtisadi rayonu) — один з 10 економічних районів Азербайджану. Включає 16 адміністративних районів (Агджабединський, Агдаський, Бейлаґанський, Бардинський, Білясуварський, Гейчайський, Аджикабульський, Імішлінський, Кюрдамирський, Нефтечалинський, Саатлинський, Сабірабадський, Сальянський, Уджарський, Зердабський) і 18 міст (основні Ширван, Мінгечаур і Євлах)

Аранський економічний район

Географія

Площа 21 150 км2 становить 24,7 % загальної площі республіки. Населення — 1936,0 тис. осіб на початок 2015 року, становило 20,5 % загального населення країни.

Для району характерний сухий субтропічний клімат.

Промисловість

Видобуток: нафта, газ, йодо-бромні води, різні будматеріали (камінь-кубик, пісок, щебінь).

Основними природними ресурсами цього економічного регіону є сонячна енергія і водні ресурси річок Кури і Араза[1].

Виробництво

Промисловість зосереджена головним чином на південному сході і північному заході району. Основу промисловості становлять підприємства хімічної, машинобудівної, легкої, харчової галузей і галузі виробництва будівельних матеріалів.

  1. Підприємства хімічної промисловості діють у містах Мінгечаур, Сальяни і Нефтечала. У Сальянах діє завод пластмаси, а в Нефтечалі — йодо-бромний завод.
  2. Центрами машинобудування району є Мінгечаур, Ширван, Сальяни.
  3. Легка промисловість: у всіх адміністративних районах даного економічного району діють підприємства харчової промисловості. У ряді міст району діють бавовноочисні заводи, а також фабрика з виробництва бавовняних тканин (Мінгечаур), первинної обробки вовни (Євлах), завод штучної шкіри (Ширван), килимарства (Аджикабул).
  4. Харчова промисловість району базується на виробництві та переробці сільськогосподарської продукції — овочів і фруктів (Сабірабад), вина і коньяку (Гейчай), рибних консервів (Нефтчала), м'яса і молока, тваринництва і зернових продуктів.
  5. Однією з найрозвиненіших галузей промисловості є електроенергетика. 60 % всієї виробленої в Азербайджані електричної енергії припадає на частку двох мінгечаурських електростанцій.

Сільське господарство

Зрошувальне землеробство є основою сільського господарства. Для зрошення посівних земель з Мінгечаурського водосховища було проведено Верхньоширванський і Верхньокарабаський канали. Встановлена мережа дренажних колекторів (Головний Ширванський, Мильський, Мугань-Сальянський колектори) використовується для промивання засолених ґрунтів. До спеціалізованих галузей сільського господарства належать бавовництво, хліборобство, виноградарство, субтропічне плодівництво, баштанництво і рибництво. Більше 9 % виробленої в Азербайджані бавовни припадає на цей економічний район. Також у районі вирощується картопля і цукрові буряки.

Інфраструктура

Транспортна інфраструктура

Через територію району проходять транспортні лінії, що з'єднують Баку з основними економічними районами, Грузією, Іраном і Туреччиною. Останнім часом спостерігається тенденція до збільшення кількості міжнародних перевезень, що підвищило значимість цих транспортних шляхів.

У районі діє аеропорт Євлах.

Див. також

Примітки
  1. biznesinfo.az. Аранский экономический район: производительность в предпринимательском сегменте, Азербайджан - Biznesinfo.az (рос.). www.biznesinfo.az. Архів оригіналу за 12 жовтня 2018. Процитовано 15 жовтня 2018.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.