Барсакельмес

Барсакельме́с[1][2], Барса́-Кельме́с[3] (каз. Барсакелмес — «підеш, не повернешся»[4]) — колишній низинний острів на північному заході Аральського моря[4][5], нині урочище Аральського району Кизилординської області Казахстану. Лежить за 180 км на південний захід від міста Аральськ, за 20 км на південний схід від півострова Куланди. Наприкінці 1960-х років площа острова становила 133 км²[4][6], 23 км у довжину і 7 км у найширшому (південному) місці.

Барсакельмес
«Намет експедиції на острові Барса-Кільмес», Тарас Шевченко, 1848 рік
Карта
Острів на карті Аральського моря 1853 року
Острів на карті Аральського моря 1853 року
Географія
45°38′07″ пн. ш. 59°54′30″ сх. д.
Місцерозташування Аральське море
Площа  —  км² 
Найвища точка 5 м
Країна
 Казахстан
Регіон Кизилординська область
Адм. одиниця Кизилординська область
Населення  —
Барсакельмес
Барсакельмес (Казахстан)
 Барсакельмес у Вікісховищі

Природа

Складений головним чином глинами, пісковиками і мергелями[5]. 1997 року Барсакельмес перетворився на півострів, на початку 2000-х його розміри становили 40 на 16 км. Влітку 2009 року в зв'язку з висиханням східної частини Великого Аралу півострів повністю став частиною суходолу. У період заводнення Великого Аралу 2010—2014 років знов був півостровом.

Рельєф південної частини урочища представляє собою піднесене плато. Найвища точка — гора Чайка (113 м)[5]. Північна частина — полого-хвиляста рівнина, пересічена долинами тимчасових водотоків.

Клімат помірний різко континентальний, сухий (середньорічна кількість опадів 128 мм). Середня температура повітря в липні +26 °C (абсолютний максимум +44 °C). Середня температура січня -13 °C (абсолютний мінімум -36 °C).

Ґрунти представлені сіроземами і буроземами, місцями піски, такири і солончаки[5]. У межах висохлого дна моря — маршові і приморські солончаки.

Рослинність пустельна[5].

На території Барсакельмесу було створено державний сайгачий заповідник[5].

У культурі

Живопис

Тарас Шевченко побував тут під час Аральської експедиції 7—8 серпня 1848 року. Результатом відвідування острова стали малюнки «Намет експедиції на острові Барса-Кільмес» і «Барса-Кільмес». У безпосередній близькості від нього екіпаж шхуни «Костянтин» пережив величезної сили бурю, яка тривала близько трьох діб[7].

Кінематограф

Під назвою Барсай-Гельмес, з перекладом: «піти й не повернутися», острів згадується у комедійному фільмі «Мрії ідіота», знятому Василем Пічулом 1993 року за мотивами роману «Золоте теля» Іллі Ільфа і Євгена Петрова. На цей острів у фільмі збігає Корейко.

Література

На острові відбуваються основні події повісті Бориса Лавреньова «Сорок перший», написаної 1924 року[8].

Дія роману казахстанського письменника Бекнура Кісікова «Я тебе… more» вся дія відбувається на острові Барсакельмес посередині Аральського моря[9].

Острів дав назву роману-трилогії узбецького письменника Джонрида Абдуллаханова.

Містика

Острів відомий публікаціями в радянській пресі, в яких він пов'язується зі спостереженнями доісторичних ящерів[lower-alpha 1][10], висадкою групи НЛО, порушеннями плину часу. Ці міські легенди про острів є розиграшем журналістів і публіцистів, в яких брав участь і письменник-фантаст Сергій Лук'яненко[11].

За однією з легенд, наприкінці 1950-х — початку 1960-х років на острові жив чоловік на ім'я Абдразак. Якого привезла туди рідня, відразу після того, як тут з'явився перший загадковий літаючий об'єкт — «лінза». Від цього об'єкта він нібито отримував інформацію через видіння[12].

Див. також

Примітки
  1. Публікація в казахстанській газеті «Ленінська зміна» наприкінці 1950-х років.

Джерела
  1. Аральське море // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1977. — Т. 1 : А — Борона. — С. 234.
  2. Атлас світу, 2005.
  3. Аральське море // Українська радянська енциклопедія : [у 17 т.] / гол. ред. М. П. Бажан. — 1-ше вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1959. — Т. 1 : А — Богунці. — С. 281.
  4. Барса-Кельмес // Краткая географическая энциклопедия : [у 5 т.] / гол. ред. А. А. Григорьев та ін. — М. : Советская энциклопедия, 1960. — Т. 1 : Ааре — Дятьково. — С. 196.
  5. ГЭС, 1989, с. 58.
  6. Барса-Кельмес // Большая советская энциклопедия : [в 51 т.] / гл. ред. С. И. Вавилов. — 2-е изд. — М. : Советская энциклопедия, 1950. — Т. 4 : Б — Березко. — С. 267-268. (рос.)
  7. Шевченко и Арал : [рос.] : [арх. 9 червня 2021 року] // Кунгард : вебсайт. — Дата звернення: 9 червня 2021 року.
  8. Казахстанская правда — Уходя — возвратись. Архів оригіналу за 9 грудня 2012. Процитовано 22 червня 2011.
  9. Роман экофантазия об Аральском море
  10. Точка невозврата.
  11. Информационная сводка Клуба любителей фантастики МГУ. Выпуск 9.
  12. Жизнь на островах — Остров Барсакельмес — место, откуда можно и не вернуться…
  • Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.

Література

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.