Кизилординська область

Кизилординська область (каз. Қызылорда облысы; рос. Кызылординская область) — адміністративна одиниця Казахстану, центр — місто Кизилорда (інші назви: Акмешет, Ак-Мечеть). Утворена 15 січня 1938 року. Розташована в південній частині Казахстану. На заході області Аральське море. Площа 226 тис. км². Населення 596 344 осіб (перепис 1999).

Кизилординська область

(каз. Қызылорда облысы)

Герб
Адм. центр Кизилорда
Країна  Казахстан
Регіон Південний Казахстан
Межує з: сусідні адмінодиниці
Карагандинська область, Актюбінська область ?
Номерний знак N,11
Офіційна мова казахська
Населення
 - повне 740 389 (2014) [1] (4,3%. 12-е)
 - густота 3,28 осіб/км² (14-е місце)
Етнікон казахи — 95,7 %
росіяни — 2,0 %
корейці — 1,2 %[2]
Площа
 - повна 226 019 км² (8,3%. 4-е місце)
Висота
 - максимальна 1419 м
(відроги Каратау)
Часовий пояс UTC+5
Дата заснування 15 січня 1938
Аким Кримбек Кушербаєв
Вебсайт офіційний сайт
Код ISO 3166-2 KZ-KZY
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Кизилординська область

Природа

Область розташована на схід від Аральського моря в нижній течії річки Сирдар'ї, переважно в межах Туранської низовини (висота 50-200 м). По лівобережжю Сирдар'ї — широкі простори горбисто-пасмових пісків Кизилкумів, що прорізаються сухими руслами Жанадар'ї і Куандар'ї; по правобережжю зустрічаються височини (Егизкара, 288 м), ділянки пісків (Ариськум тощо), неглибокі улоговини, зайняті солончаками. На півночі — масиви горбистих пісків (Малі Борсуки і Приаральські Каракуми). На крайньому південному сході в межах Кизилордінськой області заходять північно-західні відроги хребта Каратау (висота до 1419 м).

Клімат різко континентальний і украй посушливий з тривалим спекотним і сухим літом і з порівняно теплою, короткою і малосніжною зимою. Середня температура липня на північному заході 25,9 °С, на південному сході 28,2 °С, січня відповідно — 3,5 °С і — 19,8 °С. Кількість опадів на північному заході біля берегів Аральського моря близько 100 мм (найменше в Казахстані), на південному сході в передгір'ях Каратау до 175 мм.

В межі Кизилординської області входить північно-східна половина Аральського моря. Єдина велика річка — Сирдар'я, що протікає через центральну частину області з південного сходу на північний захід впродовж близько 1 тис. км, з сильно звивистим руслом, безліччю проток і рукавів і широкою заболоченою дельтою. Для захисту від паводків уздовж берегів річки побудовані греблі; у 1956 на річці Сирдар'я споруджена Кизил-Ординська гребля; у 1958 по руслу Жанадар'ї пропущені води річки для зрошування полів і обводнення пасовищ. Багато солоних озер (Жакси-Килиш, Камислибас, Арись і ін.); у озерах Купек і Тереськен лікувальні грязі. На північному сході в межі Кизилординської області заходять пониззя річки Сарису.

Значна частина території зайнята пісками, майже позбавленими рослинності; на закріплених пісках полинно-тіпчакова, солянкова рослинність, а навесні і ефемерова на бурих і сіроземних супіщаних і солонцюватих ґрунтах; у пониззі серед пісків виростають астрагали, джузгуни, види пирію. Горбисті піски закріплені білим саксаулом, тамариксом, тереськеном, біюргуном, полином. У заплаві Сирдар'ї — алювіально-лукові, часто засолені ґрунти, покриті луковою рослинністю з рідкими тугайними лісами й чагарниками (верби, туранга і лох), в дельті й уздовж берегів — просторі чагарники очерету. У пустелі багато хижих (лис корсак, вовк тощо) і копитних (сайгак) тварин, а також гризунів, птиць (рябки та ін.) в дельті Сирдар'ї акліматизована ондатра.

Адміністративний поділ

Райони

Район Площа,
км²
Населення,
осіб (2009)
Центр Сільські
округи
Міські
адміністрації
Селищні
адміністрації
Населені
пункти
1 Аральський район 55100 70562 Аральськ 23 1 - 50
2 Жалагаський район 27100 35695 Жалагаш 15 - - 18
3 Жанакорганський район 15400 70128 Жанакорган 26 - - 35
4 Казалінський район 37400 72315 Айтеке-бі 19 1 1 42
5 Кармакшинський район 31000 50106 Жосали 14 - - 22
6 Сирдар'їнський район 77600 38085 Теренозек 15 - - 15
7 Чиїлійський район 34300 75306 Шиєлі 22 - - 38
8 Кизилординська м.а. - 230422 Кизилорда 7 - 2 21
9 Байконирська м.а. - 36175 Байконир - - - 1

Найбільші населені пункти

Населений пункт Населення,
осіб (1999)
Населення,
осіб (2009)
1 Кизилорда 157 364 188 682
2 Айтеке-бі 33 441 38 046
3 Байконир 28 776 36 175
4 Аральськ 30 347 29 987
5 Шиєлі 28 621 29 632
6 Жанакорган 20 708 22 716
7 Жосали 18 997 18 983
8 Тасбугет 16 922 18 875
9 Жалагаш 14 486 13 479
10 Торетам 5 976 9 548

Населення

Населення Кизилординської області — моноетнічне. Казахи в області становлять значну чисельну перевагу, яка значно посилилася з початку 1990-х років і на 1 січня 2010 року їх частка в населенні краю становить понад 95 %. Також в населенні області представлені: росіяни — 2,02 %, корейці — 1,17 %, татари — 0,27 %, турки — 0,17 %, узбеки — 0,16 %, чеченці — 0,11 %, українці — 0,08 %, азербайджанці — 0,04 %, та інші національності.[2]

Національний склад області у розрізі адміністративно-територіальних одиниць станом на 2010 рік (%):

казахи росіяни корейці татари турки
Кизилординська м.а. 92,3 3,7 2,3 0,5 0,1
Байконирська м.а. 91,5 5,8 1,2 0,3 0,3
Аральський район 99,9 0,1 0,0 0,0 -
Жалагашський район 99,0 0,3 0,3 0,0 0,0
Жанакорганський район 99,1 0,3 0,1 0,0 0,3
Казалінський район 99,4 0,4 0,0 0,1 -
Кармакшинський район 96,7 0,5 0,4 0,1 2,1
Сирдар'їнський район 98,3 0,8 0,1 0,1 0,0
Чиїлійський район 96,4 2,2 0,9 0,1 -
Зміна чисельності населення:[3]
Роки200320042005200620072008
Населення 603 804 607 491 612 048 618 249 625 070 632 234
Роки200920102011201220132014
Населення 677 732 689 038 700 578 712 992 726 781

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.