Барселонський субдіалект

Як і інші субдіалекти центральнокаталанського діалекту, у барселонському субдіалекті 8 голосних, 3 ненаголошених та 7 наголошених. Субдіалект відрізняється від інших субдіалектів центральнокаталанського діалекту:

• Чіткішою різницею між відкритим [ɔ] та закритим [o];
• Чіткішлю різницею між відкритим [ɛ] та закритим [e];
• Тенденцією вимовляти звук [ɐ] замість нейтрального [ə], що пояснюється впливом іспанської мови протягом багатьох поколінь барселонців;
• Знакненням початкової ненаголошеної голосної: déu замість adéu, na замість anar, ver замість haver, особливо після слова "per": per'qui, per'xo, per'bans;
• Зникнення ненаголошеного голосного [ə] між пропивною та r: b'renar замість berenar, t'ronja замість taronja, T'resa замість Teresa;
• Відсутність переходу ненаголошеного [o] в [u] у словах, що є скороченнями: foto ['foto], moto ['mo.to];
• Перехід [e] в [ə] у буквосполученні "eo": geòleg [ʒə'ɔlek];
• Відсутність нейтралізації e у словах, що закінчуються на -ase: classe ['kła.se], base ['ba.ze], fase ['fa.ze];
• Виникнення висхідних дифтонгів: família [fə'mi.łjə] замість [fə'mi.łi.ə].

Щодо консонантизму спостерігаються такі відмінності:

• Соноризація ss у закінченні -ssió: pressió [prə'zjo] замість [prə.si'o], discussió [dis.ku'zjo] замість [dis.ku.si'o];
• Тенденція до переходу [ʎ] в [j] або [i] (під впливом іспанської мови);
• Тенденція до переходу фонеми [ʤ] у [ʧ]: metge ['me.ʧə], platja ['pla.ʧɐ];
• Вимова початкового x як [ʧ] (кат. apitxament): xarop [ʧɐˈɾɔp], Xavier [ʧɐˈβje];
• Вимова x у буквосполученні ex- як [dz] замість літературного [gz]: edzèrcit замість exèrcit, edzercici замість exercici (також розмовні варіанти eksèrcit, eixercit або ejèrcit).

У лексиці носіями субдіалекту вживаються регіоналізми:

• aleshores замість llavors;
• be замість xai;
• tomàquet замість tomata «помідор»;
• brossa замість escombraries «сумка»;
• дієслівні форми інфінітиву tindre, vindre, caldre замість tenir, venir, caler «мати», «приходити», «мати потребу»;
• вульгаризми tencar замість tancar, halar замість menjar «їсти».

У синтаксисі вживаються такі специфічні форми:

• У наказовому способі закінчення -eixa замість нормативного -eix: serveixa, reuneixa;
• Форми vem та veu замість vam/vàrem та vau/vàreu: vem fer, veu anar;
• Форма "hets" замість "has": "Com ho hets fet?" замість "Com ho has fet?";
• Герундій з вставним -g-: somriguent замість somrient, poguent замість podent;
• Деякі нестандартні словоформи: coneixo замість conec, apareixo замість aparec, digue'm замість digues-me, donc та dongui замість dono та doni, aveure замість haver-hi, sapigut замість sabut, érets замість eres, fagi замість faci;
• Займенник lis або els hi замість els;
• Займенники ens та us es вимовляються [ən.zə] та [u.zə] перед s: "ens e surt això", "Què us e sembla?";
• Вимова [nən] займенника en: N'en tens? (вважається вульгаризмом);
• Відсутність льєзону для займенника en: "ens en anem?" замість "ens n'anem?";
• Заміна формами "-nos-en" та "-us-en" літературної форми "-se'n": anem-se'n a dutxar", "feu-se'n tantes com vulgueu";
• У виразі «мене звати», де вживається дієслово "dir", займенник приймає повну форму: "Com te dius?" "Com me dic?" замість нормативного "Com et dius?" "Com em dic?";
• Як артиклі перед іменами найчастіше використовуються el/la замість нормативних en/la, які є основними в інших районах, де говорять центральнокаталанським діалектом.