Субдіалект салат

Риси, які об’єднують субдіалект салат з основним масивом центральнокаталанського діалекту та іншими субдіалектами цього ж діалекту (тобто ті риси, які відрізняють цей субдіалект від літературної вимови):

• вимова нейтрального [ə] як [a],
• не вимовляється початкове f- (ferma вимовляється як ['eɾma]),
• вимова деяких слів відрізняється від нормативної (варіанти numés / dumés – «лише»),
• множина деяких слів формується не за правилами (літературною boscs «ліси», у діалекті boscos читається ['boskus]).

Оригінальні риси субдіалекту салат:

• найголовніша риса – вживання es замість el, у тому числі й у таких формах, як as (замість al),
• хоча [β] найчастіше вимовляється як [b], особливо на початку слова, у субдіалекті салат іноді вимовляється [v], особливо у формах слів anar «йти» та «хотіти»,
• група -ble вимовляється як [pła] (на відміну від інших районів поширення центральнокаталанського діалекту, де ця група вимовляється як [b:ła]),
• кінцеве -lls [λɕ] переходить у -ls [łs],
• постійне вживання розмовної форми для побудови речення (замість va dir el pare – дослівно «сказав батькові» "ba dil'li'n al seu para" – дослівно «сказав це йому, своєму батькові»),
• злиття голосних у сполучення зі словом "ja" – "jès" замість "ja és",
• вимова деяких слів відрізняється не лише від нормативної, але і від вимови основного масиву центральнокаталанського діалекту (on «де» читається як "anunta / unta" на відміну від діалектної вимови в інших районах поширення центральнокаталанського діалекту ón / ónta / auón),
• у слабких займенниках кінцеве [ə] зберігається,
• «ваш» / «твій» замінюється присвійним займенником «свій» ("la seua'réncia" замість "la vostra herència"),
• вживання форми "lu que" замість "el que" у значенні «те, що …» ("lu ca ma toqui" замість "el que em toqui" – «те, що мені належить»),
• "quant" вимовляється як "con",
• у виразі «багато чогось» з’являється додаткове ненормативне de ("mols de rius" замість "molts rius").

Приклади наведено з Притчи про блудного сина, Євангеліє від Луки Нового Заповіту[1][2].

Текст літературною мовою

Un home només tenia dos fills. El més jove va dir al seu pare: "Ja és hora que sigui el meu propi amo i que tingui cèntims; me n'he [me n'haig] d'anar a veure món. Partiu la vostra herència i doneu-me el que me toqui". "Ai, fill meu", va dir el pare, "com vulguis; ets un dolent i Déu et castigarà". I després va obrir un calaix, va partir la seva herència i va fer-ne [en va fer] dues parts. Al cap d'uns quants dies, el dolent se'n va anar del poble molt tibat i sense dir adéu a ningú. Va travessar molta terra ferma, molts boscs i molts rius, i va arribar a una gran ciutat on [a on] va gastar tots els cèntims.

Дослівний переклад українською з каталанської

Жив собі чоловік, у якого було два сини. Молодший сказав батькові: «Час мені йти за своєю долею та заробити грошей, мушу піти подивитися світ. Поділіть Ваш і дай мені належну частину.» «Сине мій – сказав батько – як бажаєш, ти – недобра людина і Бог тебе покарає». Після цього він відкрив скриньку та поділив усе, що мав, на дві частини. За декілька днів, його недобрий син дуже задоволений пішов з селища і не попрощався ні з ким. Він мандрував пустими землями, багатьма лісами та багатьма ріками та прийшов до великого міста, де він витратив усі свої гроші.

Субдіалект салат (Ампурда)

Un homa numés/dumés tania dos fils. Al [as] més joba ba dil'li'n [li va di'n] al seu para: “jès hora (de) ca sigui'l[sigui's] meu propi amu i ca tingui cèntims; me n'he [me n'haig] d'anà beura món. Partexi la seua'réncia i me'n dongui (dongui-me'n) lu ca ma (el cam, lu cam) toqui”. “Ai, fill meu”, ba dil'li'l (dil'li's) para, com vulguis; ets un dulén i Déu ta castigarà. I dasprés ba ubrí un calax i ba partí la seu'aréncia i na va fé [va fen'na] dugues parts. Al cap d'uns cons dias al dulen va nas'san [s'an va ana] del popla mol tibat i sensa dil'li adéu a ningú. Ba trabassá molta terr'erma mols de boscus i mols de rius, i ba'rribà'nuna gran ciutat anunta (unta) se va gasta tots el (es) cèntims.

Артикль «салат» (es, sa, ‘s) у зоні субдіалекту салат може вживатися або ні.

Центральнокаталанський діалект (поза зоною поширення субдіалекту салат)

Un hòma numés/dumés tania dós fills. Al mé[j] jóba li ba di al/anal séu para: "Ia (é)[z] hòra ca sigui'l méu pròpi amu i ca tingui cèntims; ma n'hé [ma n'haig] d'anà (a) bèura món. Partiu la bòstra harència i dunèu-ma'l ca'm tòqui". "Ai, fill méu", ba dí'l para, "còm bulguis; ét[z] un dulén i Déu at castigarà". I dasprés ba ubrí un cala(i)x, ba partí la séba harència i an ba fé dós/dugas par(t)s. Al cap d'un(s) quan(t)s dias, al dulén sa'n ba 'nà dal pòbbla mól tibat i sénsa dí adéu a/ana ningú. Ba trabassà molta tèrra èrma, mól(s) bòscu[z] i mól(s) rius, i ba (a)rribà a/an una gran ciutat ón/ónta/auón ba gastà tót[z] als [tót al] cèntims.

На узбережжі Коста Брава та на Балеарських о-вах паралельно зі стандартною формаю означеного артиклю вживається інша форма, яка називається «salat» (ця назва складається зі стандартної форми означеного артикля жіночого роду однини la та його місцевої форми sa).

Нормативні форми означених артиклів є такими:

Хоча у більшості регіонів каталанських країн артикль салат зараз не вживається, залишилися численні топоніми, де є цей артикль: Сан-Жуан-Даспі (кат. Sant Joan Despí від des Pi), Сулібеля (кат. Solivella від s'Olivella), Сан-Люренс-Сабаль (кат. Sant Llorenç Savall від sa Vall), Серра-да-Санферм (кат. Serra-de-Senferm від s'Enferm), Сант-Астеба-Сасрубірас (кат. Sant Esteve Sesrovires від ses Rovires) тощо. У Валенсії також є такі топоніми, як-от Сіля (кат. Silla від s'Illa).

• Діалекти каталанської мови
• Каталанська мова
• Валенсійська мова

• У статті використано матеріали зі статті Català salat у каталаномовній Вікіпедії.