Барсов Олексій Володимирович

Олексій Володимирович Барсов (рос. Алексей Владимирович Барсов, (узб. Aleksey Barsov; (3 квітня 1966, Самарканд) – узбецький шахіст, гросмейстер від 2000 року.

Олексій Володимирович Барсов
Барсов Олексій Володимирович
Країна  СРСР
 Узбекистан
Народження 3 квітня 1966(1966-04-03) (55 років)
Самарканд
Титул Міжнародний майстер (1992)
Гросмейстер (2000)
Рейтинг ФІДЕ 2410 (жовтень 2017 року)
Піковий
рейтинг
2550 (квітень 2002 року)

Шахова кар'єра

Перших успіхів на міжнародній арені досягнув після розпаду Радянського Союзу. 1991 року посів 2-ге місце (позаду Фелікса Левіна) на турнірі за круговою системою в Кечкеметі. У 1992 році переміг (разом з Брайоном Ніколлофом) на турнірі Canadian Open Chess у Скарборо[1], а також поділив 2-ге місце (позаду Миколи Пушкова, разом із, зокрема, Ратміром Холмовим) в Орлі. 1998 року переміг в Оксфорді (турнір B, разом з Коліном Краучем), Вемдінгу (разом із, зокрема, Райнером Полціном i Младеном Муше), а також поділив 2-ге місце (za Еріком Ван Дер Дулом, разом з Олександром Береловичем) у Дірені. 1999 року поділив 1-ше місце (разом з Тігером Гілларпом Персоном i Джуліаном Годжсоном) у Йорку, посів також посів 2-ге місце (позаду Коліна Макнаба) в Хампстеді. У 2001 році переміг серед дев'яти шахістів турнірі Golden Cleopatra в Каїрі, поділив 2-ге місце (позаду Сергія Загребельного, разом з Ельмаром Магеррамовим) в Абу-Дабі, а також поділив 3-тє місце на чемпіонаті Азії, який відбувся в Калькуті (результат цей повторив 2003 року в Досі). На межі 2001 i 2002 років досягнув значного успіху, поділивши 1-ше місце (разом з Пенталою Харікрішною i Крішнаном Сашикіраном) на традиційному турнірі в Гастінґсі. 2003 року поділив 1-ше місце (разом з Томасом Гаттерсом) у Гвелфі, а також переміг у Тарбі[2]. 2004 року переміг у Сен-Кантені[3]. У 2005 році посів 1-ше місце в Селесті й у Касабланці, а також посів 2-ге місце (за Володимиром Добровим) у Кардіффі. 2006 року здобув золоту медаль чемпіонату Узбекистану. 2007 року поділив 1-ше місце в Монказа-і-Рашяк (разом з Фаб'єном Лібішевскі, Логманом Гулієвим i Юрі Гонсалесом Відалем) i Понтеведрі (разом з Валентином Йотовим, Ілмарсом Старостітсом, Маркосом Льянесою Вегою i Джурабеком Чамракуловим).

У 2000–2008 роках чотири рази представляв команду країни на шахових олімпіадах, найвищого успіху в особистому заліку досягнув 2000 року в Стамбулі, де виборов золоту нагороду на 4-й шахівниці[4]. Двічі стартував у чемпіонатах світу ФІДЕ, які проходили за олімпійською системою, обидва рази програвши свої поєдинки в першому раунді: 2001 року Є Цзянчуаню[5], a 2004Олександрові Бєлявському[6].

Найвищий рейтинг Ело дотепер мав станом на 1 квітня 2002 року, мав тоді 2550 пунктів i посідав друге місце (позаду Рустама Касимджанова) серед узбецьких шахістів[7].

Зміни рейтингу

Зміни рейтингу Ело[8]

Примітки

  1. Canadian Open Chess Winners
  2. Tarbes Open 2003
  3. 7th St Quentin Open 2004
  4. OlimpBase
  5. 2001-02 ФІДЕ Knockout Matches
  6. 2004 ФІДЕ Knockout Matches
  7. Ergebnis von Eloabfrage: Barsov, Alexei. Архів оригіналу за 2 жовтня 2017. Процитовано 1 жовтня 2017.
  8. Рейтинг Ело зі списків ФІДЕ. Джерело: fide.com (дані з 2001 року), benoni.de, olimpbase.org (дані 1971—2001 років)

Література

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.