Бахматов Максим Ісанович

Максим Ісанович Бахматов (творчий псевдонім рос. Ледокол Бахматов, нар. 20 жовтня 1978 у місті Усть-Камчатськ Камчатського краю РРФСР) — засновник і голова Офісу Трансформації, радник Київського міського голови (2019-2020), підприємець та новатор, керівний партнер інноваційного парку UNIT.City (2016-2019),[1] голова правління корпоративного акселератора Radar Tech, гендиректор ВДНГ (2015-2017).

Бахматов Максим Ісанович
{{{ім'я}}}
радник Київського міського голови Віталія Кличка
20 вересня 2019 року  20 липня 2020
Президент Зеленський Володимир Олександрович
Прем'єр-міністр Гончарук Олексій Валерійович
Керівний партнер інноваційного парку UNIT.City
11 квітня 2016 року  3 вересня 2019 року
Наступник Домінік Піоте
Засновник і голова Офісу Трансформації
Нині на посаді
На посаді з 2019
Генеральний директор Національного експоцентру України Державного управління справами
8 червня 2015 року  21 березня 2017 року
Член наглядової ради мережі кінотеатрів Multiplex
Нині на посаді
На посаді з вересень 2018 року
Народився 20 жовтня 1978(1978-10-20) (43 роки)
Усть-Камчатськ, Камчатська область, РРФСР, СРСР
Відомий як продюсер, підприємець, керівник, громадський діяч
Країна Україна
Освіта Київський міжнародний університет
Батько Бахматов Ісан Адольфович — композитор, диригент
Мати Сердцева Алла Григорівна — хореограф

У минулому — телеведучий, КВНщик (1996—2005), автор, продюсер і резидент українського Comedy Club (2006—2007).

У вересні 2018 року увійшов до складу наглядової ради мережі кінотеатрів Multiplex.[2]

З 20-го вересня 2019-го року призначений радником Київського міського голови[3] зі стратегічних питань, інвестиційних питань, диджиталізації, інформаційних технологій, транспортної інфраструктури, архітектури та містобудування (на громадських засадах).

Життєпис

Народився 20 жовтня 1978 року у місті Усть-Камчатськ Камчатського краю РРФСР. 1995 року закінчив середню школу № 84 у Львові.

2000 р. отримав диплом Київського Міжнародного Університету за спеціальністю Міжнародна Економіка; у 2003-му — диплом МВА IMI.

Навчаючись в університеті, у 1998 році він починає працювати у компанії сотового зв'язку МТС, пройшовши шлях від оператора call-центру до провідного експерта дилерської сотової мережі. Потім, у 2002—2003 рр., він працює директором з розвитку бізнесу в агентстві Leo Burnett, де реалізує проєкт iLeo, пов'язаний з CRM та data based marketing.

2003—2005 — Sales-менеджер Samsung у країнах Балтії.

У 2005 році створив компанію UkrGameExport, яка займалася продюсуванням та просуванням комп'ютерних ігор.

У 2005 році, він створює IT-компанію UkrGerman Enterprise (UGE) разом з колишнім однокласником Едуардом Зінгером. За 9 років, UGE виросла у провідну компанію, серед клієнтів якої такі відомі фірми, як Panasonic, Sanyo, німецький Commerzbank а також інші загальновідомі бренди. Влітку 2014 року UGE зацікавилася провідна українська софтверна компанія SoftServe. Спільний проєкт був оцінений у понад $2 млн і став у 2014 році найсуттєвішим в сфері IT-ринку держави.[4]

Державно-службова діяльність

Зовнішні зображення
Єгор Лупан в парку
Він постійно у творчому пошуку
З соратниками по оновленню Експоцентру

18 червня 2015 року призначений виконуючим обов'язки генерального директора Національного Експоцентру України Державного управління справами. У квітні 2016 року призначений Генеральним директором НЕУ.[5]

Разом з командою Національного Експоцентру України створив і реалізував попередню концепцію реорганізації комплексу[6].[4],[7],[8]

21 березня 2017 року пішов з посади керівника експоцентру.[9]

З квітня 2017 року став керуючим партнером інноваційного центру-містечка UNIT.City в Києві.[10]

20-го вересня 2019-го року Київський міський голова Віталій Кличко підписав розпорядження про призначення Максима Бахматова радником мера на громадських засадах. 23-го вересня, під час представлення Бахматова Віталій Кличко назвав його «кризовим менеджером, який долучився до роботи в столичній владі»[11].

«Він тепер є моїм радником, а практично – одним із заступників. З широкими повноваженнями і серйозними завданнями»

— Віталій Кличко, мер Києва

Творчо-організаційна діяльність

Зі студентських років захоплюється творчим напрямком клубів кмітливих та винахідливих. У 1996—2005 рр. — директор і капітан команд КВК «ДИПКОРПУС», Збірна Києва-Кіровограда, Збірна Києва «АЛЯСКА», які отримали в цей час різноманітні почесні творчі нагороди і титули: Чемпіон Києва 1998 року, Чемпіон Відкритої Слобожанської Ліги-2001, 2003. Чемпіон Вищої Української Ліги 2005 року.

З лютого 2006 року, він береться за розвиток проєкту Comedy Club Ukraine, заробивши за перший рік діяльності близько $2,3 млн, що стало безпрецедентним явищем в українському шоу-бізнесі на той час.

У 2007 році Бахматов вийшов з проєкту для того, щоб займатися новими незалежними творчими телепроєктами.[4]

Відомі телепроєкти

Comedy Club

У 2006 році, спільно з Артуром Джанібекяном, за прикладом російського телепроєкту Comedy Club, він створює компанію Comedy Club UA, у якій стає співвласником, генеральним продюсером та провідним резидентом. Розробляє власну творчу концепцію маркетингу та промоушену, відкриває вісім регіональних офісів компанії, яка нараховувала понад 100 працівників. За один рік Comedy Club UA заробив близько $2,3 млн. (при інвестиціях у 34 тис. дол.), що на той час стало безпрецедентним явищем в українському телебізнесі. Перші 22 випуски вийшли в ефір з 9 вересня 2006 року по 10 лютого 2007 року на телеканалі «Інтер». У другому сезоні було 14 випусків, які транслювалися на телеканалі «1+1» з 30 березня по 8 липня 2007 року. У цьому ж році, проєкт отримує почесну творчу нагороду «Золоте перо», як найкраще телевізійне розважальне шоу України.

У 2007 році між М. Бахматовим та його колегами по бізнесу виникають суперечності у творчих та організаційних питаннях. Задля прозорої оцінки фінансового стану проєкту, вперше в телепросторі України, для проведення вичерпного незалежного аудиту запрошують авторитетну міжнародну аудиторську компанію Ernst & Young . За результатами компетентної перевірки було встановлено, що станом на серпень 2007 року, компанія Comedy Club UA коштувала 1. 560. 000 $. При інвестиціях у $34 000, її обіг у 2006—2007 рр. становив $2 300 000$, а прибуток — $540.000. Але, через суттєві розбіжності у творчих намаганнях, у 2007 році М. Бахматов виходить із компанії Comedy Club UA, щоб зайнятися власними творчими телепроєктами.[12][13][14][15].

Ledokol Bakhmatov Group

У 2008 році створює компанію Ledokol Bakhmatov Group. В тому ж році — 2008-му — «Лєдокол Бахматов», спільно з дизайнером та 3D художником Олексієм Мартиненком, створює компанію NII VFX (3D-анімація і пост-продакшн студія), яка стає складовою частиною Ledokol Bakhmatov Group. Також у червні 2009 року він запрошує інвестора Мохаммада Захура і створює спільну компанію Ledokol Istil. В означеному творчому тандемі були створені відомі телепроєкти.[16],[17].

«Українці Афігенні»

У вересні 2008 року на телеканалі ICTV в ефір щотижня починає виходити перше українське псевдодокументальне скетч-шоу «Українці Афігенні (UA)», у якому М.Бахматов виступає автором ідеї та головним продюсером. Матеріали подавалися глядачу як документальні, хоч усі вони були вигаданими. Через певний час шоу почало виходити на телеканалі ТЕТ.[18],[19].

«Шоу без назви»

У жовтні 2009 року на телеканалі «K-1» виходить іронічно-політичне «Шоу без назви» з відомим співаком-композитором Кузьмою Скрябіним. Головною телевізійною локацією було обрано старий гараж, де головні герої обговорюють різноманітні новини та проблеми щоденного буття в Україні.

Найпопулярнішими серед телеглядачів стали головні персонажі телешоу — Єгор Лупан та Петя Бампер, які виступали в ролі кандидатів у Президенти України. Єгор Лупан — збірний вигаданий образ українських чиновників та політиків, головна мета яких при владі — максимально збагатитися та влаштувати своє життя. При цьому, Лупан, на відміну від своїх прототипів з українського політикуму, не ховаючись, декларує свої справжні наміри: він обіцяє красти, підтасовувати голоси виборців, підвищувати комунальні тарифи, знижувати прожитковий мінімум, брати хабарі, будувати шикарні вілли та купувати вертольоти за рахунок платників податків. Окрім самого телешоу, Лупан дає прес-конференції, робить голосні заяви у інформаційному просторі, виходить на чати відомих інтернет-видань. Стався неординарний випадок, коли під час прямої онлайн-конференції у «Комсомольській правді в Україні», у листопаді 2009 року: тодішній президент Віктор Ющенко під час прямої телефонної лінії прокоментував висунення у президенти Лупана, сприйнявши його за справжнього кандидата. Після завершення виборчої компанії, Лупан проголосив, що іде з політики і проголосив себе королем України Лупаном І.

У грудні 2009 року творча команда М. Бахматова виводить на політичну арену телешоу ще одного успішного вигаданого персонажа — кандидата у президенти України від неіснуючої партії «40 років без урожаю» Петю Бампера. Він виступає в ролі технічного кандидата Єгора Лупана, рядовим трактористом, звичайним хлопцем з села, який постійно вкрай негативно оцінює внутрішню політику України. Обидва вигадані персонажі мали значний успіх у телеглядачів.[20][21][22][23][24][25].

«Булки»

Восени 2009 року на телеканалі М-1 починає транслюватися перше в Україні щоденне іронічно-гумористичне кулінарне телешоу «Булки» з ведучою Валерією Бордо. Протягом 5 хвилин телеглядачу в гумористичній легкій подачі пропонувалися рецепти різноманітних страв. Загалом в ефір вийшло 250 випусків телешоу[26][27][28].

«П'ятниця. Вечір»

1 квітня 2010 року на телеканалі «Україна» відбулася прем'єра шоу «П'ятниця. Вечір». Співведучим Максима Бахматова став відомий музикант Валерій Харчишин. Гостями першого випуску стали Савік Шустер, Іван Дорн та Влад Яма[29][30][31].

Благодійні проєкти

Восени 2014 року благодійний фонд «Серця майбутнього» та Українська біржа благодійності оголосили про проведення незвичного благодійного проєкту «Частинка серця», з метою зібрання коштів для проведення дороговартісних кардіологічних операцій у важко хворих, особливо потребуючих дітей. Учасник проєкту мусив прожити місяць у вітрині магазину «Цитрус» на Хрещатику, сприяючи збору необхідних фінансових коштів. З поміж 200 претендентів, Максим Бахматов був обраний головним учасником проєкту. За 33 дні безперервного проживання у вітрині магазину, завдяки цьому незвичному проєкту було зібрано понад 1,6 мільйонів гривень, які дали змогу врятувати життя 32 дітей. Цей благодійний проєкт отримав значний резонанс і широко висвітлювався у ЗМІ[32][33][34].

Приватне життя

Одружений, має трьох дітей.

Батько — Бахматов Ісан Адольфович — композитор, диригент.

Мати — Сердцева Алла Григорівна — хореограф.

Захоплення: плавання. Брав участь у аматорському чемпіонаті Європи з плавання у вересні 2013 року в Ейндговені.[35]

Примітки

  1. У меня нет политических амбиций. Я хочу делать крутые проекты. МАКСИМ БАХМАТОВ управляющий партнёр и лицо UNIT.City.
  2. Сеть кинотеатров Multiplex создает свой совет директоров. Зачем это компании. AIN.UA (ru-RU). Процитовано 14 січня 2019.
  3. Про призначення Бахматова М. І. Розпорядження міського голови від 20 вересня 2019 року № 813.
  4. Сайт Національного експоцентру України. Архів оригіналу за 28 червня 2015. Процитовано 25 червня 2015.
  5. Сайт Державного управління справами. Архів оригіналу за 4 лютого 2017. Процитовано 3 лютого 2017.
  6. Максим Бахматов: "На ВДНХ не тратятся деньги из бюджета. Все делаем за счет своей прибыли и спонсорской поддержки". РБК-Украина (рос.). Процитовано 14 січня 2019.
  7. Победить «совок» и заработать на идеях: главные достижения новой команды ВДНГ /«Сегодня», 20.01.2017/
  8. Парк развлечений «Зима» на ВДНХ посетило почти 500 000 гостей /«Лиза»’/
  9. Бахматов і Яковер йдуть з ВДНГ /Українська правда/
  10. Как выглядит первый в Украине инновационный городок /AIN.UA, 07.04.2017/
  11. Віталій Кличко представив Максима Бахматова – як кризового менеджера, який долучився до роботи в столичній владі (+відео). Офіційний портал КМДА - Головна (укр.). Процитовано 12 грудня 2019.
  12. Максим «Ледокол» Бахматов: Литвин от наших шуток напрягается, а Черновецкого аж прет /«Комсомольская правда в Украине», 14.03.2007./
  13. Сайт творчого конкурсу «Золоте перо»
  14. Смех за деньги /Контракты, 19.02.2008./
  15. Ледокол-Бахматов уходит из Камеди-клаб /Медиаклуб/[недоступне посилання з червня 2019]
  16. Максим Бахматов основал продакшн-компанию Ledokol Bakhmatov Group /Медиабизнес,17.10.2007./. Архів оригіналу за 04.02.2017. Процитовано 03.02.2017.
  17. ISTIL стала інвестором продакшн-комп. /Телекритика, 06.08.2009./. Архів оригіналу за 04.02.2017. Процитовано 03.02.2017.
  18. О проекте Украинцы Афигенные /Сайт ICTV /
  19. Бахматов запускает на ICTV проект Украинцы Афигенные /«Корреспондент», 12.09.20098/
  20. Голосуй за Лупана /«Корреспондент», 28.10.2009./
  21. Гумористична біографія Єгора Лупана /Обозреватель/
  22. Виктор Ющенко: «Я не сказал ни одного слова, обидного для россиян» /«Комсомольская правда в Украине», 11.11.2009./
  23. Відеовипуски «Шоу без назви» /UA/
  24. Петя Бампер — народный кандидат /«Корреспондент», 24.12.2009./
  25. Відео за участю Петі Бампера /Ютюб/
  26. Бахматов запустит ироничное кулинарное шоу для мужчин /«Корреспондент», 18.02.2009./
  27. Бахматов покажет шоу для настоящих мужчин /«Главред», 09.09.2009./
  28. Випуски «Булки» /Ютюб/
  29. Съемки шоу "Пятница.вечер /Секунда/
  30. Ради Шустера Харчишин и Бахматов стали на каблуки /«Комсомольская правда в Украине»/
  31. Ледокол Бахматов устроит украинцам «Пятницу. Вечер» /Обозреватель/
  32. Шоумен Максим «Ледокол» Бахматов месяц проживет витрине магазина на Крещатике ради детей с пороком сердца /газета «Факты»/
  33. Двухлетнюю Софийку Решетняк с пороком сердца успешно прооперировали /газета «Факты»/
  34. Жизнь в витрине
  35. Сайт чемпіонату змагань «Swimrankings» 1-6 вересня 2013

Джерела

Посилання

Відеоматеріали

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.