Бачинський Володимир Миколайович

Володимир Миколайович Бачинський гербу Сас[1] (25 травня 1880, Самбір 25 травня 1927, Львів) — український політичний діяч, адвокат, організатор Української Національно-Демократичної Партії.

Володимир Бачинський
Бачинський Володимир Миколайович
Народився 25 травня 1880(1880-05-25)
Самбір
Помер 25 травня 1927(1927-05-25) (47 років)
Львів
·самогубство
Поховання
Громадянство  Австро-Угорщина ЗУНР Польща
Національність українець
Діяльність адвокат, політик
Alma mater Львівський університет
Посада член Української Національної Ради ЗУНР, посол австрійського парламенту (1917—1918), посол до Галицького сейму (1913—1914)
Партія УНДП
Конфесія греко-католик
Батько професор гімназії
Мати Ванда Гоновська
Герб

Герб Сас

Життєпис

Народився в Самборі 25 травня 1880 року[2][3] (за іншими даними 30 січня[4][5]). Батько — професор Самбірської гімназії Микола Бачинський.

Закінчив Бережанську гімназію.[6] Після закінчення Львівського університету працював в адвокатських канцеляріях Бережан, Підгайців. В молоді роки входив до УСДП. З 1907 року у Львові, співдиректор Краєвого кредитового союзу, секретар Народного комітету УНДП. 1913 року відкрив власну адвокатську канцелярію у Підгайцях.[1] Член Загальної Української Ради з 5 травня 1915 року.

Напередодні та в роки Першої світової війни — посол до Галицького сейму (1913—1914 роки; від IV курії, округ Підгайці Козова, член Українського соймового клубу[7]) й австрійського парламенту (1917 — 1918 роки, від двомандатного округу № 64 — після смерті Йосипа Фолиса)[8]. Після Листопадового зриву 1918 року повернувся до Львова.[3] Входив до складу Української Національної Ради ЗУНР. Був інтернований в концтаборах у Баранові, Домб'ї. Звільнений восени 1919 року.[1]

У 19201924 роках голова Міжпартійної Ради. Один із лідерів правого крила Української народної трудової партії, яке виступало за «реальну» політику щодо Польщі в українських землях (голова партії). Редактор газети «Громадська думка»; голова «Міжпартійної ради» — блоку політичних партій, які 1925 року створили УНДО. Від 1924 року очолював Український еміграційний комітет, що опікувався переселенням українців Галичини за океан.[6] Налагодив ділові зв'язки з федеральним урядом Канади і тамтешнім Товариством опіки над українськими переселенцями ім. Святого Рафаїла. Відвідав Канаду, де побував у місцях найбільшого скупчення українців. Розробив план подальшого переселення. За ініціативи Бачинського відкрито еміграційні бюро в Тернополі та Станиславові, а у Львові почав видаватись двотижневик «Український еміґрант».[2] 19251926 роках — член Українського національно-демократичного об'єднання, виключений за угодовство.

Ініціатор Міщанського братства міста Львова. Став першим його почесним членом. Член Товариства «Просвіта».[3]

Після звинувачень з боку закордонного проводу УНТП і нервового зриву намагався вчинити самогубство, після чого помер у львівській лікарні[3] 25 травня 1927 року[1] (є також версії про 24[4] і 26 травня[5]). Похований на Личаківському цвинтарі у Львові.[2]

Примітки

  1. Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму… — С. 119.
  2. Марунчак М. Бачинський Володимир // Біографічний довідник до історії українців Канади. — Вінніпег, 1986. — С. 48.
  3. Баран З. Бачинський Володимир Миколайович // Енциклопедія Львова / За редакцією А. Козицького та І. Підкови. — Львів : Літопис, 2007. — Т. 1. — С. 195—196. — ISBN 978-966-7007-68-8.
  4. Бачинський М. Бачинський Володимир Миколайович // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2020. — ISBN 944-02-3354-X.
  5. Фотографія надгробка на Личаківському цвинтарі
  6. Гуцал П., Мельничук Б. Бачинський Володимир Миколайович… — С. 91.
  7. Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму… — С. 103—114.
  8. Kurzbiografie Baczynskyj (Bačyns'kyj), Volodymyr Dr. iur.

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.