Баша Василь Васильович
Василь Васильович Баша (нар. 13 січня 1959 року) — радянський і український актор театру і кіно, народний артист України (2010)[1].
Баша Василь Васильович | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
Народився |
13 січня 1959 (63 роки) Гоща, Ровенська область, Українська РСР, СРСР | |||
Національність | українець | |||
Громадянство | СРСР → Україна | |||
Діяльність | актор | |||
Alma mater | Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого | |||
Вчителі | Курбанов Валерій Білялович | |||
Роки діяльності | 1980 — наші дні | |||
IMDb | nm2877132 | |||
Нагороди та премії | ||||
|
Біографія
Народився 13 січня 1959 року в смт Гоща на Рівненщині. У 1966 році переїхав разом з матір'ю на Чернігівщину, пішов до школи у м. Козелець.
У 1976 році вступив на акторський факультет Київського театрального інституту.
У 1980—1991 рр. — актор Львівського ТЮГу ім. М.Горького.
У 1991 році — вступив на режисерський факультет Київського театрального інституту[2].
З 1999 року — актор в столичному театрі імені Івана Франка[3].
Театр
Національний академічний драматичний театр ім. Івана Франка
- 1989 — «Тев'є-Тевель» Григорія Горіна; реж. Сергій Данченко — Лейзер-Вольф, м'ясник
- 2007 — «Одруження Фігаро» за п'єсою П'єра Бомарше; реж. Юрій Одинокий — Бартоло
- 2009 — «У неділю рано зілля копала» Неди Нежданої за повістю Ольги Кобилянської; режисер Дмитро Чирипюк — Дончук
- 2010 — «Урус-Шайтан» Ігоря Афанасьєва; реж. Ігор Афанасьєв — козак Шило
- 2010 — «Буря» за п'єсою Вільяма Шекспіра; реж. Сергій Маслобойщиков — Себастьян, брат короля Алонзо / Трінкуло, блазень / Ірида
- 2011 — «Гімн демократичної молоді» Сергія Жадана; реж. Юрій Одинокий — Іван Петрович Бичок
- 2013 — «Morituri te salutant» Василя Стефаника; реж. Дмитро Богомазов — Старий
- 2015 — «Ерік XIV» Августа Стріндберга; реж. Станіслав Мойсеєв — Сванте Нільсон, батько
- 2015 — «Ліс» Олександра Островського; реж. Дмитро Богомазов — Аркадій Щасливців, піший мандрівник
- 2000 — «Украдене щастя» за п'єсою Івана Франко; реж. Дмитро Богомазов — Війт
Фільмографія
- 1995 — Доброго ранку (короткометражний)
- 1998 — Посмішка звіра — Хічкок
- 2004 — Попіл Фенікса — Іван Григорович Коврига, майор РВВС з оперативної роботи
- 2004 — Я тебе люблю (серіал) — Герман Курилов
- 2004 — Сорочинський ярмарок — козак
- 2005 — Новий російський романс — епізод
- 2006 — Інше життя, або Втеча з того світу
- 2007 — Ворог номер один — Іван Степанович струпи, сусід Каті
- 2007 — Сповідь Дон Жуана — Лепорелло
- 2007 — Міліцейська академія-2 — корюшка, полковник
- 2007 — Старики-полковники
- 2008 — Альпініст — Палич, тренер
- 2008 — Хороші хлопці — епізод
- 2009 — Прощення — сторож чортового колеса
- 2009 — Третього не дано — Богдан Іванович Бондар, керуючий пансіонатом
- 2009 — Дідька лисого — Степаненко
- 2010—1942 — Михалич
- 2010 — Віра, Надія, Любов — епізод
- 2011 — Останній кордон. Продовження — Аркадій Петрович, керівник загону скаутів
- 2011 — Я тебе ніколи не забуду — Петров
- 2012 — Анна Герман. Таємниця білого ангела — залізничник
- 2012 — Захисниця — паромщик
- 2012 — Щасливий квиток — торговець органами
- 2013 — Агент — бомж-гармоніст
- 2013 — Поводир — голова музкомісії
- 2014 — Лабіринти долі — епізод
- 2015 — Останній москаль — Михайло, батько Ксенії
- 2018 — Таємний щоденник Симона Петлюри
Родина
Розлучений, має від двох дружин 3 дітей (Анастасія, Ксенія, син Сава)[4].
Звання та нагороди
- 1998 — Заслужений артист України
- 2007 — Х відкритий міжнародний кінофестиваль «Бригантина» (Бердянськ, Україна). Лауреат у номінації «Краща чоловіча роль» (фільм «Інше життя, або Втеча з того світу», Україна)
- 2010 — Народний артист України
- 2013 — Премія «Київська пектораль» у номінації «Краща чоловіча епізодична роль/ роль другого плану» (Старий), «Morituri te salutant»
- Орден «За заслуги» III ступеня[5].
Примітки
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.