Беда Преподобний

Бе́да Преподо́бний, також відомий як Святи́й Бід, Бе́да Шано́вний, Беда Вельмишановний[6], Беда Веле́бний[7] (англ. Saint Bede, лат. Beda Venerabilis, близько 673, Вієрсайд або Тайнсайд, графство Дарем, Англія27 травня 735, Джарроу, графство Дарем, Англія) — англійський історик та святий, бенедиктинський чернець, відомий в Англії як Преподобний Бід або Беда латинською мовою, богослов, учитель церкви.

Беда Преподобний
Пенроуз: Беда перекладає Йоана
святий
Народився 672[1][2]
Джарроуd, Саут-Тайнсайдd, Тайн-енд-Вір, Англія[3]
Помер 735[4][3][5]
Джарроуd, Саут-Тайнсайдd, Тайн-енд-Вір, Англія[3]
Поховання
 : 
Шанується

Римо-Католицька Церква Православна Церква Лютеранська Церква

Англіканська Церква
У лику святий, католицький святий і Учитель Церкви
День пам'яті 27 травня
Подвижництво Учитель церкви
Медіафайли на Вікісховищі

Творчість

Гріб Преподобного Беди в катедрі Дарема

Більшу частину життя (після 682 року) він жив у монастирі Джарроу (Jarrow) в Нортумбрії. Найвизначнішим його твором є «Церковна історія народу англів», яка написана латиною і охоплює період від походів Цезаря в Британію (55 та 54 роки до нашої ери) аж до 731 року. Це головне, а часто й єдине письмове джерело з історії Англії в VIIVIII століттях. У ІХ столітті за короля Альфреда історію було перекладено англійською мовою. В 731—766 рр. було написано продовження історії Беди. Також його перу належить безліч творів з богослов'я, арифметики, медицини, астрономії, граматики та філософії. Він також писав вірші англійською мовою, але до нас дійшов лише один із них — «Пісня Смерті».

Багато в чому саме завдяки Беді ми завдячуємо відліку літочислення від Різдва Христового. Він підтримав висловлену ще в VI столітті думку про те, що Ісус народився в 753 році від заснування Риму. В творі «Про шість віків світу» захищав відлік часу від Різдва Христового.

Філософія та богослов'я

Більшість з творів Беди Преподобного були написані для потреб учнів монастирської школи, у якій він викладав латину, математику, риторику та біблійну екзагетику. Він прославився як один із найвидатніших екзегетів середньовіччя, а його коментарі залишаються актуальними і до сьогодні, попри те, що сам не створив власної оригінальної богословської концепції, оскільки не брав участі в богословській полеміці і вважав своїм завданням тільки передачу знань учням.

Креатологія

У трактаті «Про природу речей» Беда Преподобний поділив створення світу на чотири етапи:

  • ще до створення світ завжди існував у задумі Божому, і в цьому сенсі він вічний;
  • на початку Бог створив неоформлену матерію, в яку вклав зачатки всіх елементів, тобто всі свої задуми, і в цьому сенсі все існуюче з'явилося в одну мить;
  • відтак, вираження задумів Божих у матерії відбулось не миттєво, а впродовж шести днів, описаних у Біблії, і в цьому сенсі процес створення світу має свої чіткі часові рамки, тобто створення не є миттєвим і не є вічним;
  • створення світу впродовж шести днів виокремило з матерії всі елементи, але ще не гармонізувало їх, шлях до повноти творіння триває від моменту створення світу до безконечності, і в цьому сенсі творіння світу є вічним процесом.

Таким чином Беда Преподобний зумів показати, що вічність світу і його створеність не суперечать одне одному. Ключовим моментом історії творіння буде день Страшного Суду, коли весь світ буде знищений вогнем.

Вчення про історію

Особливий інтерес Беди Венерабіліса викликала історія. На основі творів Августина та Ісидора Севільського він спробував періодизувати історію світу, прирівнюючи її до етапів людського життя:

Найбільш відомим твором Беди стала «Historia ecclesiastica gentis Anglorum» (Церковна історія народу англів), в якому розповідається про історію Англії від 55 року до РХ, тобто від римського завоювання Британії, до 731 року, тобто до моменту написання праці. «Історія» Беди є найдавнішим документом англійської історіографії.

Вшанування

Шанується як святий у католицькій, православній, лютеранській та англіканській церквах. День пам'яті — 27 травня (день смерті Святого Беди).

Джерела

Opera Bedae Venerabilis, 1563
  • Средневековый мир в терминах, именах и названиях: словарь-справочник / Е. Д. Смирнова; Л. П. Сушкевич; В. А. Федосик. — Минск : Беларусь, 1999. — 383 с. — ISBN 985-01-0151-2. (рос.)

Посилання

Примітки

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.