Белевич Юхим Юхимович

Юхим Юхимович Белевич (нар. 27 лютого 1889(18890227), Мінськ 13 грудня 1942, Магадан)  — діяч білоруського національного руху.

Яфім Бялевич
Яфім Бялевич
Міністр фінансів БНР
13 грудня 1919  вересень 1920
Попередник Василь Захарка
Наступник Олександр Цвікевич
Міністр юстиції БНР
21 лютого 1918  липень 1918
Народився 15 (27) лютого 1888
Мінськ, Російська імперія
Помер 13 грудня 1942(1942-12-13) (54 роки)
Магадан, Ольський район, Нижньоамурська областьd, Хабаровський край, РРФСР, СРСР
Відомий як політик
Місце роботи Q31213284? і Q29388664?
Освіта Мінська чоловіча гімназіяd і юридичний факультет Санкт-Петербурзького університету (1912)
Політична партія Білоруська партія соціалістів-федералістів і Білоруська партія соціалістів-революціонерів

Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Керівники білоруських представництв i місій у європейських країнах. Сидять (зліва направо): Євген Ладнов, Василь Захарка, Микола Вершинін, Лявон Заяц; стоять: Леон Вітан-Дубейковський, Янка Чарапук, Юхим Белевич. Жовтень 1919 р. (БДАМЛіМ).

Народився 27 лютого 1888 року в Мінську. Навчався в Мінській гімназії, з якої за участь в учнівських заворушеннях у 1907 виключений і заарештований. Скоро звільнений. Закінчив гімназію екстерном. Вступив на юридичний факультет Петербурзького університету (закінчив у 1912). Був призваний до армії. Під час Першої світової війни на фронті прапорщик, штабс-капітан.

Від військовослужбовців-білорусів обраний делегатом на Перший Всебелоруський з'їзд, член її президії. До липня 1918 займав пост міністра юстиції і фінансів в Народному секретаріаті — першому уряді БНР. Як незгодний з його політикою, вийшов у відставку. Після дипломатичний представник уряду БНР у Києві, Одесі, Берліні.

У 1919 заарештований польською владою, але зміг втекти з-під варти. У 1918-1919 член Білоруської партії соціалістів-федералістів, у 1920 член Білоруської партії соціалістів-революціонерів, з якої у серпні 1920 вийшов через відмову лідерів підписати Декларацію про проголошення незалежності БРСР від 31 липня 1920. У 1920- 1922 служив в Гомелі в залізничних частинах Червоної армії. 1 жовтня 1920 заарештований особливим відділом Західного фронту за підозрою в контрреволюційній діяльності; звільнений через 6 місяців. У червні 1924 брав участь у ліквідаційному з'їзді БПС-Р. Перейшов на фінансову роботу — в 19251930 уповноважений Наркомфіну БРСР, з 1931 в Білшвейвідділенні Вищої ради народного господарства.

Заарештований 19 березня 1932. Згідно з постановою колегії ОГПУ СРСР засуджений до 5 років виправно-трудових робіт. Етапований до Свірського концтабору НКВС Ленінградської області. В ув'язненні 27 грудня 1936 узятий під варту. 8 лютого 1937 Ленінградським обласним судом засуджений до 5 років ув'язнення і 5 років позбавлення прав. Загинув у Магаданському концтаборі.

За першим вироком реабілітований президією Мінського обласного суду 16 листопада 1963, за другим — прокуратурою Російської Федерації 16 грудня 1992.

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.