Бергельсон Давид Рафаїлович
Давид Рафаїлович Бергельсон (*12 серпня 1884, Охрімове, Уманський повіт, Київська губернія, Російська імперія — †12 серпня 1952) — радянський письменник українського єврейського походження.
| Бергельсон Давид Рафаїлович | |
|---|---|
 | |
| Народився |
12 серпня 1884[1][2][…] Сарни, Липовецький повіт, Київська губернія, Російська імперія |
| Помер |
12 серпня 1952[3][2][…] (68 років) Будівля органів держбезпеки на Луб'янці |
| Країна |
 Російська імперія.svg.png.webp){kind=small} СРСР |
| Діяльність | драматург, письменник |
| Знання мов | Їдиш[2] |
| Членство | Єврейський антифашистський комітет |
| Діти | Бергельсон Лев Давидович |
Життєпис
Народився 12 серпня 1884 в Охрімовому, Уманський повіт, Київська губернія, Російська імперія. Був сином торговця зерном. Осиротів у віці 9 років. Після смерті матері у 1898 році, жив зі своїм старшим братом в Одесі, Києві та Варшаві.
Здобув освіту у традиційному хедері та у привітному світському навчальному закладі[4].
У 1909 році у Варшаві дебютував із повістю “Arum vokzal” (пер. - «Навколо вокзалу»). Після цього здебільшого писав мовою їдиш.
У 1917 — член Української Центральної Ради від Об'єднаної єврейської соціалістичної робітничої партії. Один із ініціаторів та засновників культурно-просвітницької організації «Культур-Ліга». Під редакцією Давида Бергельсона виходили альманахи Культур-Ліги «Eygns» (пер. - «Наше власне») та «Oyfgang» (пер. - «Заграва»).
У 1920 році переїхав у Берлін, де був одним зі співзасновників журналу “Milgroym” разом із Дер Ністером. Також був одним з ініціаторів часопису «In Shpan”, де пропагував ідеї революції.
Протягом Другої Світової Війни був членом Єврейського антифашистського комітету. У цей період публікував свої твори у газеті Єврейського антифашистського комітету «Ейнікайнт» (пер. - «Об‘єднання»).
Заарештований 12 серпня 1952, разом з іншими їдишськими письменниками-активістами. Розстріляний у числі провідних діячів Єврейського антифашистського комітету, Перецом Маркішем, Іцик Фефером, Давидом Гофштейном.
Твори
Одне з перших оповідань — «Toib» (пер. - «Глухий», 1907), де розкривається тема життя інтелігенції після поразки революції 1905 року відображено у творах «По всьому» (1913) та «Відхід» (1920).
Роман «Міра справедливості» (1929) та оповідання з книги «Бурхливі дні» (1927) присвячені революції та громадянській війні. Відомий твір — двотомна історична епопея «Над Дніпром» (1932–1940) про революційну боротьбу в роки першої російської революції.
Тему соціалістичного будівництва висвітлював у творах «Біробіджанці» (1934), «Серед живих людей» (1946), «Нові оповідання» (1947).
Перша збірка творів Давида Бергельсона “Naye derrsailungen” (пер. - «Наші оповідання») вийшла друком у 1961 році.
Примітки
- Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #104366575 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
- Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Бергельсон Давид Рафаилович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Encyclopaedia Judaica (Англійська). Jerusalem: Keter Publishing House. 1971. с. 607.
Література
- Бергельсон Д. Р. «По всьому». — К., 1928 (укр.);
- Бергельсон Д. Р. «Бурхливі дні». — Одеса, 1930 (укр.);
- Бергельсон Д. Р. «Над Дніпром». — К., 1936 (укр.);
- Бергельсон Д. Р. «Избранное». — М., 1957 (рос.).
Джерела
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Давид Бергельсон // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)