Бернар Женгіні

Бернар Женгіні (фр. Bernard Genghini, нар. 18 січня 1958, Сульц-О-Рен) — французький футболіст, що грав на позиції півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер.

Бернар Женгіні
Бернар Женгіні
Особисті дані
Народження 18 січня 1958(1958-01-18) (64 роки)
  Сульц-О-Рен, Франція
Зріст 179 см
Вага 70 кг
Громадянство  Франція
Позиція півзахисник
Юнацькі клуби
«Сошо»
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
1976–1982 «Сошо» 181 (60)
1982–1983 «Сент-Етьєн» 36 (8)
1983–1986 «Монако» 106 (46)
1986 «Серветт» 0 (0)
1986–1988 «Марсель» 36 (3)
1988–1989 «Бордо» 4 (1)
Національна збірна
РокиЗбірнаІгри (голи)
1980–1986 Франція 27 (6)
Тренерська діяльність**
РокиКомандаПосада
1991–1992 «Лібурн Сен-Серен»(асист.)
1992–1995 «Мюлуз»
1999–2006 «Сошо»(спортдир)
2006–2008 «Сошо Б»(асист.)
2008–2012 «Сошо»(скаут)
2012–2013 «Сошо»(асист.)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Виступав, зокрема, за клуби «Сошо» та «Монако», а також національну збірну Франції, у складі якої став чемпіоном Європи та бронзовим призером чемпіонату світу.

Клубна кар'єра

Народився 18 січня 1958 року в місті Сульц-О-Рен. Вихованець футбольної школи клубу «Сошо». Дорослу футбольну кар'єру розпочав 1976 року в основній команді того ж клубу, в якій провів шість сезонів, взявши участь у 181 матчі чемпіонату. Більшість часу, проведеного у складі «Сошо», був основним гравцем команди і одним з головних бомбардирів команди, маючи середню результативність на рівні 0,33 голу за гру першості.

Протягом сезону 1982/83 років захищав кольори «Сент-Етьєн».

Своєю грою за останню команду привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Монако», до складу якого приєднався 1983 року. Відіграв за команду з Монако наступні три сезони своєї ігрової кар'єри. Граючи у складі «Монако» також здебільшого виходив на поле в основному складі команди. В новому клубі був серед найкращих голеодорів, відзначаючись забитим голом в середньому щонайменше у кожній третій грі чемпіонату. В «Монако» Женгіні завоював усі свої титули — став володарем Кубка і Суперкубка Франції, а також Кубка Альп. За клуб він зіграв 106 матчів, забив 46 голів.

1986 року перейшов у швейцарський «Серветт», але того ж року повернувся на батьківщину, ставши гравцем «Марселя».

Завершив професійну ігрову кар'єру у «Бордо», за який виступав протягом сезону 1988/89 років, але зіграв лише у 4 матчах Дивізіону 1.

Єврокубки

З 5 стартів у європейських клубних турнірах найкращі досягнення — півфінали: у розіграшах Кубка УЄФА 1980-81 у складі «Сошо» та Кубка кубків 1987-88, виступаючи за «Олімпік» (Марсель). Крім вищезазначених клубів, в євротурнірах грав у формах «Сент-Етьєна» та «Монако» (двічі).

У 24 іграх, провів 11 м'ячів. Відзначався у кожному сезоні.

Свою першу гру в єврокубках провів у складі «Сошо» проти швейцарського клубу «Серветт» у стартовій грі за Кубок УЄФА восени 1980 року. А у матчі-відповіді у Женеві через два тижні відкрив рахунок у своєму особистому заліку в турнірах УЄФА. Той матч французи програли — 1:2. До речі, у своєму першому сезоні він забив 6 голів у 10 матчах.

Остання гра у євротурнірах для 30-річного ветерана — перший півфінальний матч Кубка кубків у Марселі з амстердамським «Аяксом» весною 1988 року — 0:3. А у попередньому раунді — 1/4 фіналу — фінському «Рованіемен Паллосеура» забив свій останній гол.

Статистика виступів у єврокубках по сезонах

Сезон Клуб Турнір Досягнення Матчі Перемоги Нічиї Поразки Голи
1980-81 «Сошо» Кубок УЄФА Півфінал   10 4 3 3 6
1982-83 «Сент-Етьєн» Кубок УЄФА 1/16 фіналу 3 1 1 1 1
1984-85 «Монако» Кубок УЄФА 1/32 фіналу 2 0 1 1 2
1985-86 Кубок кубків 1/16 фіналу 2 1 0 1 1
1987-88 «Олімпік» (Марсель) Кубок кубків Півфінал 7 5 1 1 1
ВСЬОГО за кар'єру   5 євросезонів   24       11 6 7   11

Статистика по турнірах

Турнір Сезони Матчі Перемоги Нічиї Поразки Голи
Кубок чемпіонів
Кубок кубків 2 9 6 1 2 2
Кубок УЄФА 3 15 5 5 5 9

Єврокубкова статистика: сезони, турніри, матчі, голи

 (1)перший матч;
  2матч завершився з рахунком 2:0 на користь югославів.

  Однак через безлади з боку вболівальників «Хайдука» під час гри,
  французам присуджена технічна перемога 3:0.

Виступи за збірну

Бернар Женгіні виступав за молодіжну збірну Франції (до 20 років), у складі якої в 1977 році брав участь у першому чемпіонаті світу серед молодіжних команд.

У національній збірній Франції Бернар дебютував 27 лютого 1980 року в товариському матчі проти збірної Греції, що завершився перемогою французів із рахунком 5:1[1].

У 1982 році Женгіні взяв участь у чемпіонаті світу в Іспанії, де зіграв у п'яти матчах і відзначився двома голами. На цьому мундіалі французи посіли четверте місце.

У 1984 році Женгіні взяв участь в домашньому чемпіонаті Європи, зігравши у двох матчах, зокрема і в фіналі зі збірною Іспанії, який завершився перемогою французів із рахунком 2:0[2]. Ця перемога дозволила Франції завоювати свої перші золоті медалі у футбольних змаганнях.

У 1986 році Бернар відправився на свій другий чемпіонат світу у Мексиці, де майже весь турнір просидів на лавці запасних і свою єдину гру провів лише в матчі за третє місце проти збірної Бельгії, який французи виграли з рахунком 4:2[3] і стали бронзовими призерами чемпіонату світу. Причому саме Женгіні забив переможний гол своєї збірної в овертаймі.

Свій останній матч за збірну Женгіні провів у відбірковому турнірі чемпіонату Європи 1988 року зі збірною Ісландії, який завершився нульовою нічиєю[4]. Всього ж за збірну Бернар Женгини зіграв 27 матчів, в яких забив 6 голів.

Усі матчі та голи Бернара Женгіні за збірну Франції

На чемпіонатах світу та Європи

У складі збірної був учасником:


Рік Турнір Місце Матчі Перемоги Нічиї Поразки Голи
1982 Чемпіонат світу 4 5 3 2 0 2
1984 Чемпіонат Європи 2 2 0 0 0
1986 Чемпіонат світу 1 1 0 0 1

Кар'єра тренера

Розпочав тренерську кар'єру невдовзі по завершенні кар'єри гравця, 1991 року, увійшовши до тренерського штабу клубу «Лібурн Сен-Серен», після чого у 1992–1995 роках був головним тренером «Мюлуза» з Дивізіону 2.

З 1999 року працював у «Сошо» в різні роки на посаді асистента, спортивного директора і скаута[5]. Він покинув клуб в квітні 2015 року, за згодою нового китайського керівництва. У тому ж році став президентом нового клубу AGIIR Florival.

В грудні 2015 року увійшов в Керівний комітет «Мюлуза», де він відповідає за нагляд за спортивною стороною клубу.

Особисте життя

Має італійське коріння[6]. Він є батьком Бенджаміна Женгіні, який також став професійним футболістом.

Досягнення

Командні

Збірна Франції
«Сошо»
«Монако»
«Олімпік» (Марсель)
  • Срібний призер чемпіонату Франції: 1987
  • Фіналіст Кубка Франції: 1987

Статистика

Клубна

border=1 align=center cellpadding=4 cellspacing=2 style="background: ivory; font-size: 95%; border: 1px #aaaaaa solid; border-collapse: collapse; clear:center"

Клуб Сезон Чемпіонат Франції Кубок Франції Кубок володарів кубків УЄФА Кубок УЄФА Разом
Ігри Голи Ігри Голи Ігри Голи Ігри Голи Ігри Голи
Сошо 1976/77 3 0 1 0 0 0 0 0 4 0
1977/78 35 8 9 2 0 0 0 0 44 10
1978/79 32 11 1 0 0 0 0 0 33 11
1979/80 38 15 6 2 0 0 0 0 44 17
1980/81 36 13 3 1 0 0 10 6 49 20
1981/82 37 13 1 0 0 0 0 0 38 13
Разом 181602150010621271
Сент-Етьєн 1982/83 36 8 2 1 0 0 3 1 41 10
Разом 3682100314110
Монако 1983/84 38 18 10 6 0 0 0 0 48 24
1984/85 34 15 8 3 0 0 2 2 44 19
1985/86 34 13 1 0 2 1 0 0 37 14
Разом 10646199212212958
Олімпік (Марсель) 1986/87 8 2 6 2 0 0 0 0 14 4
1987/88 28 1 1 0 7 1 0 0 36 2
Разом 363727100506
Бордо 1988/89 4 1 0 0 0 0 0 0 4 1
Разом 4100000041
Всього за кар'єру 363118491792159436146

Збірна

border=1 align=center cellpadding=4 cellspacing=2 style="background: ivory; font-size: 95%; border: 1px #aaaaaa solid; border-collapse: collapse; clear:center"

Збірна Год Фінальні матчі ЧС Фінальні матчі ЧЄ Відбіркові матчі ЧС Відбіркові матчі ЧЄ Товариські ігри Разом
Ігри Голи Ігри Голи Ігри Голи Ігри Голи Ігри Голи Ігри Голи
Франція 1980 0 0 0 0 0 0 0 0 1 0 1 0
1981 0 0 0 0 3 1 0 0 1 0 4 1
1982 5 2 0 0 0 0 0 0 5 1 10 3
1983 0 0 0 0 0 0 0 0 4 0 4 0
1984 0 0 2 0 1 0 0 0 3 1 6 1
1985 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0
1986 1 1 0 0 0 0 1 0 0 0 2 1
Разом 63204110142276

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.