Бернатович Володимир Олександрович

Володи́мир Олекса́ндрович Бернато́вич, псевдонім — Кузьма Бассарабець (* близько 1840 — †8 грудня (26 листопада) 1865, Одеса) — український письменник, автор спогадів про похорони Тараса Шевченка, популяризатор його творчості.

Бернатович Володимир Олександрович
Псевдо Кузьма Бассарабець
Народився 1840(1840)
Помер 8 грудня (26 листопада) 1865(1865-11-26)
Одеса
Діяльність письменник

Життєпис

Походив з ополяченої вірменської родини.

Студентом Київського університету брав участь у проводах труни з тілом Шевченка з Києва до Канева. Написав спогади «Похорон Тараса Шевченка» (надруковано у львівській газеті «Слово» 19 липня 1861 року). У ній Бернатович описав заходи, які було проведено для перепоховання поета в Україні, та подав зміст промов, виголошених над труною Шевченка[1][2].

1861 року виїхав до Праги. По дорозі спинявся у Львові, розповідав молоді про поховання Шевченка в Каневі, ймовірно, лишив рукописні списки недрукованих творів поета й уривків, заборонених царською цензурою. Як вважає М. Ф. Нечиталюк, саме завдяки Бернатовичеві такі твори Шевченка, як «Кавказ», «І мертвим, і живим...» (заборонені в підросійській Україні) вперше з'явилися друком у галицькій періодиці (часопис «Вечерниці»)[3]. Володимир Шашкевич залишив згадку про Бернатовичеві відвідини Львова:

Якось тодї[4] переїздив через Львів сердешний наш друг, покійний Бернатович, Українець з тїлом і душею. Він їхав з Києва на купелї, опісля в Париж і до Праги. В тїсній піддашній комнатцї прочитували ми твори великого нашого ґенїя Шевченка, подоповнювані з манускриптів рукою покійника і дивлячись на живого живісїнького Українця — першого, которого ми пізнали — ми слухали, задержуючи в памяти кожне його слівечко про Тараса, києвську громаду, про тамошнї порядки, чудували ся красотї його мови — і мужнїли.

— Остап Терлецький, «Галицько-руське письменство 1848-1865 рр...», с. 97-98

Під впливом розповідей Бернатовича про організацію студентських громад у Києві та його захоплення ідеологією й творчістю Шевченка, Данило Танячкевич заснував першу в Галичині народовську громаду[5].

У 1862 році Бернатович опублікував у «Вечерницях» переклади поезії з польської, зроблені в Парижі. Також його твори виходили у львівській газеті «Слово».[6]

Джерела

Примітки
  1. В. Бернатович. Похорони Тараса Шевченка.. litopys.org.ua. Процитовано 4 січня 2020.
  2. На галицьких землях | Збруч. zbruc.eu (укр.). Процитовано 4 січня 2020.
  3. Сидорчук, Н. ПРОБЛЕМИ МОВИ, ІСТОРІЇ ТА ЛІТЕРАТУРИ НА СТОРІНКАХ НАРОДОВСЬКОЇ ПРЕСИ 1860–1900 рр.
  4. Оригінальний правопис (за системою Желехівського) збережено
  5. Батько галицького народовства | Збруч. zbruc.eu (укр.). Процитовано 4 січня 2020.
  6. Іван Верхратський. З перших лїи народовцїв (1861–1866) // Записки НТШ, т. 122. - Львів. - С. 86-87.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.