Бистревичі
Бистровичі (пол. Bystrowice) — село на Закерзонні, у Польщі, у гміні Розьвениця Ярославського повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 533 особи (2011[1]).
Село
Координати 49°55′ пн. ш. 22°34′ сх. д.
|
Розташування
Знаходиться в західній частині Надсяння. Розташоване на відстані 2 км на південний захід від адміністративного центру ґміни Розвинниці, 12 км на південний захід від повітового центру Ярослава і 43 км на схід від воєводського центру Ряшева. Через село проходить воєводська дорога № 880. Лежить над річкою Молочкою — правою притокою Віслоку.
Історія
Село вперше згадується в 1396 р.[2]
У 1450 р. король Казимир IV Ягеллончик закріпачив село за німецьким правом. У 1507 р. в селі фіксується церква, яка перестала згадуватись після татарських набігів 1623 і 1624 рр.
За податковим реєстром 1589 р. в селі були 3 лани (коло 75 га) оброблюваної землі, корчма з 1/4 лану оброблюваної землі, 4 загородників з земельними ділянками і 1 ремісник.[3] До 1772 року Бистровичі входили до складу Перемишльської землі Руського воєводства Королівства Польського.
Після захоплення Галичини Польщею була почата колоніальна політика латинізації і полонізації українських земель. Унаслідок півтисячоліття дискримінації українці західного Надсяння в XIX ст. опинилися в меншості. Українці-грекокатолики Бистрович ходили до парафії Розвинниця, а з 1847 р. — до парафії Полнятичі, обидві парафії належали до Порохницького деканату Перемишльської єпархії.
Відповідно до «Географічного словника Королівства Польського» в 1880 р. Бистровичі знаходились у Ярославському повіті Королівства Галичини і Володимирії, була однокласова народна школа.[4]
Після розпаду Австро-Угорщини і утворення 1 листопада 1918 р. Західноукраїнської Народної Республіки Бистровичі разом з усім Надсянням були окуповані Польщею в результаті кривавої війни. За переписом 30 вересня 1921 р. в селі були 742 жителі, з них 683 були римо-католиками, 10 — греко-католиками, а 49 — юдеями. Бистровичі входили до Ярославського повіту Львівського воєводства, в 1934—1939 рр. — у складі ґміни Розьвениця. На 1.01.1939 в селі проживало 1110 мешканців, з них 70 українців, 990 поляків і 50 євреїв[5].
У 1975—1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.
Демографія
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][6]:
Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
---|---|---|---|---|
Чоловіки | 271 | 56 | 187 | 28 |
Жінки | 262 | 54 | 155 | 53 |
Разом | 533 | 110 | 342 | 81 |
Примітки
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бистревичі
- GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- Bystrowice // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 287. (пол.)
- Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. T. 7. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. Cz. 1. — p. 21.(лат.)
- Bystrowice // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 508. (пол.)
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 109.
- Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.