Христич Зоя Петрівна
Зо́я Петрі́вна Хри́стич (лат. Zoia Khrystych,1 листопада 1932, Тираспіль, Молдавська АРСР, Українська Радянська Соціалістична Республіка — 3 травня 2016, Київ, Україна) — українська оперна співачка (ліричне сопрано), педагог. Народна артистка УРСР (1965).
Зоя Христич | |
---|---|
Зоя Петрівна Христич | |
Основна інформація | |
Дата народження | 2 листопада 1932 |
Місце народження | Тираспіль, Українська Радянська Соціалістична Республіка |
Дата смерті | 3 травня 2016 (83 роки) |
Місце смерті | Київ, Україна |
Роки активності | 1956 — 2011 |
Громадянство | СРСР Україна |
Національність | українка |
Професія | оперна співачка, викладач |
Освіта | Одеська консерваторія |
Вчителі | Ольга Благовидова |
Відомі учні | Лідія Забіляста, Володимир Гришко, Людмила Маковецька, Ольга Камінська, Ольга Фомічова, Мері Гревцова (Вихрова) |
Праця в операх | солістка Київського театру опери та балету імені Т. Г. Шевченка |
Співацький голос | сопрано |
Інструменти | ліричне сопрано |
Жанр | класика |
Нагороди | |
Звання |
Заслужена артистка УРСР (1962) Народна артистка УРСР (1965) |
Біографічні дані
У 1956 році закінчила Одеську консерваторію (клас Ольги Благовидової). Після дипломної вистави Зою Христич запросили працювати солісткою Одеського оперного театру.
У цьому ж році, після успішного виступу на республіканському огляді молодих виконавців — випускників консерваторій України, Зою Христич запросили до Київського театру опери та балету імені Т. Г. Шевченка. Її першою роллю була партія Наталки в опері «Наталка-Полтавка» Миколи Лисенка.
Наступною великою роботою була партія Катерини в опері «Катерина» Миколи Миколайовича Аркаса за однойменною поемою Тараса Григоровича Шевченка.[1]
Лауреат міжнародних конкурсів вокалістів у Женеві (1956), Відні (1959), Тулузі (1962), Софії (1963).
1956—1981 — солістка Київського театру опери та балету. Гастролювала в багатьох країнах світу.
У 1965—2011 роках — викладала в Київській консерваторії, від 1984 — професор. Зоя Христич — була членом журі багатьох міжнародних конкурсів в Україні та за її межами.[2]
Серед учнів — Лідія Забіляста, Володимир Гришко, Людмила Маковецька, Ольга Камінська, Ольга Фомічова, Мері Гревцова (Вихрова).
Творчість
- Наталка («Наталка Полтавка» Миколи Лисенка).
- Катерина (однойменна опера Миколи Аркаса) за однойменною поемою Тараса Григоровича Шевченка.
- Оксана («Запорожець за Дунаєм» Семена Гулака-Артемовського).
- Мікаела («Кармен» Жорж Бізе).
- Ельза («Лоенґрін» Ріхард Вагнера).
- Леонора («Трубадур» Джузеппе Верді).
- Б'янка («Приборкання непокірної» Віссаріона Шебаліна)
- Маргарита («Фауст» Шарль Гуно).
- Цариця Ночі («Чарівна флейта» Вольфганга Моцарта).
- Гелена («Богдан Хмельницький» Костянтина Данькевича).
Зоя Христич — лауреатка міжнародних конкурсів. Виступала з концертами в Польщі, Румунії, Угорщині, Німеччині, Болгарії, Югославії, Італії та на Кубі.[1]
Примітки
- Сценічна діяльність Зої Христич у контексті розвитку вокального мистецтва України mir.dspu.edu.ua 16.02.2021
- Зоя Христич pisni.org.ua 04.02.2013
Джерела
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.. Словникова частина. — Т. 10.
- Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — 700 с. — ISBN 5-88500-071-9. — С. 621.
- Гнидь Б. П. Виконавські школи України. — К.: НМАУ, 2002.
Література
- Історія вокального мистецтва / О. Д. Шуляр: [монографія]: Ч.ІІ. — Івано-Франківськ, «Плай» 2012. — С.230
Посилання
- Зоя Христич арія панночки «Ой чи давно це було» 1963 youtube.com
- Зоя Христич «Ой не світи місяченьку» Київ, 1972 youtube.com