Бобрикове

Бобри́кове (до 1923 — Бобрикова-Петрівська) — село в Україні, в Антрацитівському районі Луганської області. центр сільської ради.

село Бобрикове
Герб
Країна  Україна
Область Луганська область
Район/міськрада Антрацитівський
Рада Бобриківська сільська рада
Облікова картка Бобрикове 
Основні дані
Засноване 1776
Колишня назва Бобрикова-Петрівська
Населення 1149
Площа 4,344 км²
Густота населення 264,5 осіб/км²
Поштовий індекс 94694
Телефонний код +380 6431
Географічні дані
Географічні координати 47°56′03″ пн. ш. 39°13′30″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря		 81 м
Водойми р. Нагольна, р. Сотова, Балка Кутирева; стави: Кутирянський, Зірчанський
Місцева влада
Адреса ради 94694, с. Бобрикове, вул. Колгоспна, 11
Сільський голова Чуприна Наталія Василівна
Карта
Бобрикове
Бобрикове
Мапа

Населення становить 1149 осіб.

Географія

У селі річка Сотова та Балка Кутирева впадають у річку Нагольну.

Геологічні особливості

На південь від села розташоване Бобриківське родовище золота, геологічна пам'ятка гідротермально змінених піщано-глинистих породах карбону південного крила Бобриківської брахіантикліналі[1], унікальний для Донецького басейну прожилково-вкраплений тип золотого зруденіння[2].

Історія

Станом на 1873 рік у слободі Бобрикова-Петрівська, центрі Бобриківської волості Міуського округу Області Війська Донського, мешкало 1502 особи, налічувалось 237 дворових господарства й 3 окремих будинки, 50 плугів, 235 коней, 205 пар волів, 1410 звичайних і 100 тонкорунних овець[3].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 2007 осіб (1011 чоловічої статі та 996 — жіночої), з яких 2005 — православної віри[4].

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1159 осіб, з яких 529 чоловіків та 630 жінок.[5]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 1101 особа.[6]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[7]

МоваВідсоток
українська 91,47 %
російська 8,18 %
молдовська 0,35 %

Відомі люди

В селі народилися:

Примітки
  1. Атлас «Геологія і корисні копалини України». Київ, 2001, с. 126.
  2. Геологічні пам'ятки України / За ред. В. І. Калініна, Д. С. Гурського, І. В. Антакової. У чотирьох томах. Том 4. — Львів: ЗУКЦ, 2011. — С. 240—260.
  3. рос. дореф. Списокъ населенныхъ мѣстъ Области Войска Донскаго по переписи 1873 года. Изданъ Областнымъ войска Донскаго Статистическимъ Комитетомъ, подъ редакціею секретаря комитета А.Савельева. Новочеркаскъ. 1875 г. — 275 с., (стор. 234)
  4. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-49)
  5. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Луганська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  6. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Луганська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  7. Розподіл населення за рідною мовою, Луганська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

Посилання


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.