Бобруйськ (монітор)
«Бобру́йськ» — радянський річковий монітор, один з чотирьох типу «Житомир» Пінської військової флотилії, колишній польський «Horodyszcze».
Модель однотипного монітора «Вітебськ» (колишній «Варшава»), 1939 р. | |
Проєкт | |
---|---|
Назва: | річковий монітор типу «Житомир» |
Будівники: | Danziger Werft у Гданську |
Оператори: | Польща СРСР |
Попередник: | |
Будівництво: | 1920-1921 |
У експлуатації: | 1921-1941 |
Побудовано: | 4 |
Втрачено: | 4 |
Історія | |
Польща СРСР | |
Назва: | «Бобруйськ» |
Прийнятий: | 20 жовтня 1920 року |
Потоплений: | 31 серпня 1941 року |
Доля: | підірваний власним екіпажем на р. Дніпро |
Основні характеристики | |
Тип: | річковий монітор |
Водотоннажність: | 130 т |
Довжина: | 34,5 м |
Ширина: | 8 м (по булям) |
Осадка: | 0,65 м |
Двигуни: | 2 дизеля «Glennifer» 200 к.с. у сумі |
Швидкість: | 12 км/год. |
Дальність плавання: | 648 миль |
Екіпаж: | 44 особи |
Озброєння: |
|
Бронювання: | 5-8 мм[1] |
Історія служби
Як і три інших монітора цього типу, «Бобруйськ» збудували в Данцігу на верфі Danziger Werft. На той час польсько-німецькі відносини були напруженими, тому на підприємстві Danziger Werft зі сторони робітників-німців траплялись факти саботажу та браку. 20 жовтня 1920 року під назвою «Horodyszcze» монітор увійшов до складу складу річкової флотилії ВМС Польщі. Біля 1935 року по бортам розташували прицепні поплавки-булі, що зменшили осадку до 0,6 м. Монітор затоплено власним екіпажем на річці Прип'ять 18 вересня 1939 року, коли до району базування наблизилася Червона Армія[2].
У жовтні 1939 року спеціальна група ЕПРОН підняла корабель та відвела його на буксирі на ремонт до Києва. Відремонтований корабель з новою назвою «Бобруйськ» увійшов 24 жовтня 1939 року до складу Дніпровської, а згодом, 17 липня 1940 року, до Пінської військової флотилії[1].
Початок Великої Вітчизняної війни «Бобруйськ» зустрів у складі дивізіону моніторів Пінської військової флотилії (ПВФ) у Пінську. Його командиром став старший лейтенант Семенов Ф. К. З липня і до серпня 1941 року монітор діяв на Прип'яті, на Горині біля Давид-Городок, на Дніпрі біля села Домантове[3]. 15 липня на Прип'яті в районі містечка Турів отримав пряме влучення у корму. Пробоїна розміром 50×70 сантиметрів на щастя була вище ватерлінії. 20 серпня разом з іншими кораблями ПВФ «Бобруйськ» прикриває переправи 5-ї армії Південно-Західного фронту. 28 серпня «Бобруйськ» діє вже у складі Березінського загону річкових кораблів (ЗРК) з метою не допустити переправи ворожих військ біля села Домантове на Дніпрі.[1].
В ніч на 31 серпня 1941 року «Бобруйськ» брав участь разом з іншими кораблями ПВФ, що входили до складу Березінського та Прип'ятського загонів річкових кораблів, у прориві до Києва із району Чорнобиль — Домантове, минаючи село Окунінове[4], де на той момент розташовувався плацдарм 6-ї німецької армії. Біля села Козаровичі, вже майже дійшовши разом з монітором «Вітебськ» до рубежів Київського укріпленого району, «Бобруйськ» потрапив під ворожий обстріл з правого берега та сів на мілину. Через 4 години екіпаж підірвав свій монітор за наказом командира Прип'ятського ЗРК. 22 вересня «Бобруйськ» виключили зі списків кораблів ВМФ. 12 червня 1944 року його підняли силами річкового аварійно-рятувального загону Дніпровської флотилії, яку нещодавно знову сформували, та відбуксирували до Києва. Але ремонт виявився недоцільним, і корабель здали на металобрухт[1].
Див. також
Література
- В. А. Спичаков «Пинская военная флотилия в документах и воспоминаниях» — Львов: Лига-Пресс, 2009—384 с. — ISBN 978-966-397-118-2
- Боевой путь Советского Военно-Морского Флота, відповідальний: В. І. Ачкасов, А. В. Басов, А. И. Сумин та ін., видання 4-е — М.:Воениздат, 1988. 607 сторінок, ISBN 5-203-00527-3. Сторінки: 378—385
- Беларуская энцыклапедыя: У 18 т. Т.6: Дадаізм — Застава, відповідальний: Г. П. Пашкоў і інш. — Мн.:БелЭн, 1998, том 6-й. 576 сторінок, ISBN 985-11-0106-0
Примітки
- В. А. Спичаков «Пинская военная флотилия в документах и воспоминаниях» — Львов: Лига-Пресс, 2009—384 с. — ISBN 978-966-397-118-2
- Монітори типу «Краків» і «Гданьск». Енцмклопедія моніторів. Захисники річкових кордонів Росії. Черніков И. И.
- Нині село затоплене Київським водосховищем, знаходилося на правому березі Дніпра 10 км вище дельти р. Тетерів
- Нині село затоплене Київським водосховищем, знаходилося на лівому березі Дніпра напроти дельти р. Тетерів