Богдан Стеткевич

Богдан Стеткевич (також Стaткевич) — руський православний шляхтич, урядник та військовий діяч Великого князівства Литовського. Представник роду Стеткевичів. Тесть українського гетьмана Івана Виговського. Меценат та фундатор двох православних монастирів.

Короткий життєпис

Батько — брацлавський підкоморій Вільгельм Стеткевич, мати — Анна Огінська.

Посади: підкоморій мстиславльський (на цій посаді брав участь у конвокаційному сеймі як посол від Мстиславльського воєводства), новогрудський та мстиславльський каштелян. Богдан Стеткевич — покровитель Києво-Могилянського колегіуму, фундатор православного Кутеїнського монастиря (Орша).

1640 року посів маєтки, зокрема Городок Семковський (пол. Gródek siemkowski)[1].

Перша дружина — княжна Олена (пом. 1640), донька Богдана Богдановича[2] Соломирецька, власниця значних маєтків. Діти:

Олена — дружина (1656—1664) гетьмана Івана Виговського; завдяки тестю увійшов у родинні зв'язки з рядом відомих українських і білоруських князівських та шляхетських родів, наприклад, з князями Соломирецькими; померла раптово після отримання звістки про смерть чоловіка[3];
Михайло, став монахом;
NN — дружина Івана Суходольського, одного з найвідоміших помічників Івана Нечая[4]
Друга дружина — Анна чи Катерина Фрацкевич, маршалківна Лідська, вдова Горайського. Їх донька Христина стала дружиною Любецького.

Gródek siemkowski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1881. — Т. II. — S. 827. (пол.) (пол.)
Князья Соломерские (Соломерецкие) (рос.)
Руїна: друга половина XVII ст. / Упоряд. і передмова О. І. Гуржія; Ред. кол. В. А. Смолій (голова) та ін.— К.: Україна, 1996.— 431 с.— С. 312. ISBN 5-319-01313-2
Юрій Мицик. Іван Виговський // Володарі гетьманської булави: Історичні портрети / Автор передмови В. А. Смолій. — К.: Варта, 1994. — 560 с. — С. 194. — ISBN 5-203-01639-9.

Стеткевич Михайло // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1965. — Т. 7, кн. XIV : Літери Сен — Сті. — С. 1840. — 1000 екз.

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.