Стеткевичі
Стеткевичі (також Статкевичі, Стецкевичі) гербу Костеша (польськ. Stetkiewiczowie, Statkiewiczowie, біл. Статкевічы) — шляхетський рід Великого Князівства Литовського. Походив від Стетка (Стецка) Петровича.[1]
Стеткевичі (Статкевичі) | |
---|---|
Родоначальник: | Стецько Петрович |
Гілки роду: | Стецкевичі-Завірські, Стецкевичі-Липські, Стеткевичі-Сачкевичі |
Місце походження: | Велике Князівство Литовське |
Представники
- Петро — боярин, володів землями Оршанської волості
- Стецько — придворний княжича Литовського, «тримав» війтівства могилівський та слуцьке. Від його імені виникло прізвище роду
- Ждан — дідич Черкасова, Любавичів, мав 3 синів
- Хома (Томаш) — боярин
- Евменій — боярин
- Андрій — ротмістр, придворний короля Казимира Ягеллончика
- Іван (1470—†1554) — комісар для «заспокоєння» у Брацлавщині разом з Хрептовичем, Талвошем; дружина — княжна Четвертинська (чи Марія Сачкевича Стеткевича)
- Богдан-Миколай Стеткевич-Завірський (1510—†1586), маршалок надвірний за короля Сигізмунда I Старого, староста стародубський, каштелян новогрудський
- Петро (1520)
- Іван (1470—†1554) — комісар для «заспокоєння» у Брацлавщині разом з Хрептовичем, Талвошем; дружина — княжна Четвертинська (чи Марія Сачкевича Стеткевича)
- NN (Сачко) — володів маєтком Сачкевичі на Липах поблизу Несвіжу
- Микита
- Ждан
- Матвій
- Леон
- Стецко (1485—†1528)
- Федко
- Леон
- Іван Стеткевич-Сачкевич
- Ганна — чоловік Костянтин Григорович Заливако
- Сопотько — писар та намісник саражський
- Милослава
- Тиша (Тишко)
- Іван (Івашко)
- Юрій — дружина Ганна
- Михайло
- Марія — вдова Івашки Черкаса, вдруге одружилась з троюрідним братом Іваном Андрійовичем Стеткевичем (1470—†1554)
- Богдан Сачкевич-Липницький
- Федір
- Микита
- Ждан — дідич Черкасова, Любавичів, мав 3 синів
- Стецько — придворний княжича Литовського, «тримав» війтівства могилівський та слуцьке. Від його імені виникло прізвище роду
Гілка Стеткевичі-Завірські
Богдан-Миколай (1510—†1586) отримав у 1521 році Завірці в Оршанському повіті[2], звідси представники роду використовували прізвище Стеткевичі-Завірські[1]; дружина княжна Євдокія Григорівна Друцька-Горська — ктиторша Мінського Петро-Павлівського монастиря
- Марина (1553) — дружина князя Івана Борисовича Лукомського[3]
- Вільгельм (1550—†1616) — підкоморій брацлавський у 1613 році, дружина —княжна Анна Богданівна Огінська
- Христофор — підкоморій брацлавський; по смерті брата Богдана — опікун його дітей. Продав 1637 року Завірці Мірському. Перша дружина і мати двох синів — княжна Крощинська, друга — княжна Соколінська
- Вільгельм — хорунжий мінський, дружина Софія Білозорова
- Христофор
- Христина
- Юрій (Єжи) — підкоморій брацлавський, комендант барського замку
- Іван — хорунжий, дружина з Тишкевичів
- Олександр
- Вільгельм — хорунжий мінський, дружина Софія Білозорова
- Богдан Стеткевич († бл. 1651) — підкоморій мстиславський у 1630—44 роках, каштелян новогрудський, меценат та фундатор двох православних монастирів, маєтність — Мокрани. Перша дружина і мати троьох дітей — княжна Олена Богданівна Соломирецька, друга дружина — Анна (чи Катерина) Петрівна Фрацкевич, вдова Горайського
- Олена (†1664) — дружина гетьмана Івана Виговського
- Михайло — монах Печерської лаври
- Катерина
- NN — дружина Івана Суходольського
- Христина — дружина князя Миколи Друцького-Любецького
- Іван (†1634) — хорунжий оршанський, прожив 33 роки, дружина Катерина Симонівна Санґушко
- Северин — канцлер віленський
- Іван — каштелян новогрудський у 1652 році, дружина Сюзанна Тишкевич
- Христофор — підкоморій оршанський, ротмістр, дружина Іванна Красінська
- Ігнацій
- Миколай
- Йосип
- Тадеуш (бл.1745, †1790) — генерал-лейтенант, дружина Тереза Йосипівна Сологуб[4]
- Мар’яна
- Мар’яна
- Людовіка
- Тереза
- NN — дружина Богдана Щемета
- Олена (†1635) — дружина писаря Яна Казимира Паца
- Христофор — підкоморій брацлавський; по смерті брата Богдана — опікун його дітей. Продав 1637 року Завірці Мірському. Перша дружина і мати двох синів — княжна Крощинська, друга — княжна Соколінська
Гілка Стеткевичі-Липницькі
Богдан Сачкевич-Липницький
- Кміта
- Евхим (Овхим)
- Петро Липницький — новогрудський боярин,згаданий 1546 року у скарзі Тивинської за захват маєтку Липи. Пізніше він обміняє його воєводі Радзивіллу на маєток над р. Ушою
- Гаврило Липницький
- Олена
- Тарас Сабенський
- Есипатор Осицький
- Василь Браницький
- Опанас Браницький
- Станіслав
- Лев
- Денис
- Олефір
- Богуфал
- Василь
- Матвій
- Іван
Гілка Стеткевичі-Сачкевичі
Іван Стеткевич-Сачкевич — 1562 року обміняв маєток Сачкевичі на Липах князю Миколаю Радзивіллу (Чорному) на маєтки Воложиці та Юр’євщизна у Куковичах Новогрудського повіту
- Ян (Іван)
- Валентій (1558) — власник землі Соколе Лядо у Воложиці
- Северин — 1612 року отримав землю Василь Борок від радинка Слуцького князівства Войтеха Черського, віддав 1630 року успадковані землі Воложиці брату
- Криштоф
- Василь
- Йосип
- Антоній
- Павло
- Станіслав
- Симон
- Хар’ян
- Людовік
- Матвій
- Алозій
- Василь
- Теодор — зем’янин Слуцького князівства, мешкав в маєтку Василь Борок
- Ян — опікун дітей брата Павла
- Павло (пом. 1663)
- Григорій
- Давид
- Даніель (Даниїл)
- Якуб
- Миколай — власник маєтку Василь Борок, Новий Мозолов та частини Мозоловкі
- Стефан — 1678 року отримав у спадок частину маєтку Василь Борок
- Григорій
- Ян
- Теодор (Федір) — разом із сином Стефаном легитимований 1816 року в Мінській губернії
- Стефан
- Якоб
- Дем’ян
- Базиль (Василь) — не признаний в шляхетстві 1816 року в Мінській губернії
- Дем’ян
- Теодор (Федір) — разом із сином Стефаном легитимований 1816 року в Мінській губернії
- Григорій
- Ян
- Самуїл
- Михайло
- Теодор — признаний 1816 року в Мінській губернії
- Петро — признаний 1816 року в Мінській губернії
- Даніель
- Леон
- Симон
- Михайло
- Григорій
- Ян
- Базиль
- Дем’ян
- Ян
- Олександр
- Юзоф (Йозеф)
- Стефан — 1678 року отримав у спадок частину маєтку Василь Борок
- Серафина
- Криштоф
- Криштоф — разом із дружиною та сином Дементріаном був замучений під час Московсько-польської війни
- Ярослав?
- Ян (Іван)
- Михайло
- Якуб
- Самуель
- Михайло
- Єгорій (Юрій)
- Петро — королівський зем’янин, дружина Зофія Михневич
- Іван
- Михайло
- Вікентій (Василь)
- Павло
- Дементіан
- Юзеф
- Павло
- Габрієль (Гавриїл) — дружина Катерина Галинська
- Іоахим (Юхим)
- Дементріан (Дементій)
- Петро
- Юрій
- Юрій
- Ян
- Адам
- Северин — 1612 року отримав землю Василь Борок від радинка Слуцького князівства Войтеха Черського, віддав 1630 року успадковані землі Воложиці брату
- Яцек— власник землі Грибовщина у Воложиці
Стеткевичі дворяни Волинської губернії
Лука Михайлович (†1743) — син Михайла Яновича, легитимований 1741 року
- Антон
- Сильвестр
- Фердинанд
- Генріх-Владислав
- Ігнацій-Фердинанд
- Марія-Амелія
- Болеслав-Михайло
- Яков-Олександр
- Октавіан
- Генріх-Владислав
- Петро-Олександр
- Еразм (1824-25)
- Карл-Тимофій
- Фердинанд
- Сильвестр
- Севастян
- Йозеф (Йосип)
- Лука
- Якоб (Яків) — разом із синами причислений до шляхти Київської губернії
- Йозеф (Йосип)
- Ігнацій (Гнат) — дружина Агнешка
- Йозеф (Йосип) — дружина Маріанна
- Йозеф-Франц
- Мамерт
- Ян-Йозеф
- Йозеф (Йосип)
- Станіслав
- Владислав
- Антоній (Антон)
- Теофіл
- Ян-Йозеф
- Мамерт
- Ян (Іван)
- Миколай-Ян
- Йозеф (Йосип)
- Миколай-Ян
- Йозеф-Франц
- Йозеф (Йосип) — дружина Маріанна
Стеткевичі дворяни Київської губернії
Яків Йосипович — онук Севастяна Лукіна із шляхти Волинської губернії
- Каетан-Роман
- В’ячеслав
- Володимир
- Йозеф-Каласантій
- Франц
- Станіслав
- Францишка
- Болеслав
- Володимир
- Діонісій
Анна Григорівна Стеткевич з Мосаковських — вдова Теодора (Федора) Яновича Стеткевича з Мінської губернії (легитимовані 1816 року), разом із синами перебралась до Войташівки Радомишльського повіту Київської губернії
- Стефан — разом із родиною переїхав у Болячів
- Іван — дружина Маріанна Світельська
- Григорій — дружина Текля Кирилівна Сичевська
Споріднені роди
- Богомольці (Анна Євстафіївна Богомолець (бл. 1780 - ?) була заміжня за Миколаєм Стеткевичем, сином колезького реєстратора [5])
Примітки
- ВКЛ (энцыклапедыя). Том 2. Страница 630. orda.of.by. Процитовано 2 листопада 2018.
- Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, Tom XIV - wynik wyszukiwania - DIR. dir.icm.edu.pl. Процитовано 14 грудня 2017.
- Ґедымін і нашчадкі || Giedymin & descendants. www.giedymin.net. Архів оригіналу за 14 серпня 2014. Процитовано 13 грудня 2017.
- nina.gov.pl. Tadeusz Stetkiewicz h. Kościesza. www.ipsb.nina.gov.pl (пол.). Процитовано 14 грудня 2017.
- Офіційний сайт роду Богомольців http://bogomolets.name/ua/родовідне-дерево/чернігівська-гілка
Джерела
- Kasper Niesiecki Herbarz polski Kaspra Niesieckiego S. J. — Lipsk, 1841.— T. 8.— S. 518–520. (пол.)
- Юрій Мицик Іван Виговський // Володарі гетьманської булави: Історичні портрети / Автор передмови В. А. Смолій. — К.: Варта, 1994. — 560 с. — С. 194.
- Я — сын Ваш: Стецкевичи, Сацкевичи-Стецкевичи герба «Костеша», Карафа-Корбуты герба «Корчак» / Анатолий Стецкевич-Чебоганов. — Минск: Белорусская Православная Церковь, 2011. — 591 с.
- Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя. У 3 т. / рэд. Г. П. Пашкоў і інш. — Т. 2: Кадэцкі корпус — Яцкевіч. — Мінск: Беларуская Энцыклапедыя, 2005. — 788 с.: іл. — ISBN 985-11-0378-0. (біл.)
- ДАЖО, фонд 146, опис 1, том 1, справа 5708.