Бонарівка
Бонарівка (пол. Bonarówka) — до операції «Вісла» село в Польщі, у гміні Стрижів Стрижівського повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 168 осіб (2011[1]). Часто в історіографії зустрічаються помилкові ствердження щодо приналежності даного поселення до лемківського етносу. Насправді ж, воно є одним із 10 замішанських сіл на Ряшівщині.
Село
![]() Координати 49°49′ пн. ш. 21°48′ сх. д.
|
Історія
Село заклали 1439, коли боярин Бонар дозволив Качмарському, Голею, Голодинському, Лиско у своїх лісах закласти ріллю[2], а Церква Покрова Пресвятої Богородиці мала бути закладена бл. 1460 р. і на 1581 відносилась до парафії с. Лютча.
![](../I/Bonarivka.jpg.webp)
.
«На північ від Лемківщини і на захід від Надсяння, між Ряшевом і Коросно, в оточенні польських сіл лежав „український острів“ з десяти сіл: Бонарівка, Ванівка, Опарівка, Коростенка, Ріпник, Петруша Воля, Чорноріки, Близенька, Гвоздянка і Яблуниця. Видатний мовознавець Іван Верхратський виділив ці 10 сіл в окрему групу і назвав їх замішанці — бо вони ніби замішалися чи то між поляками, чи то між лемками і надсянцями. А на думку польського академіка Зелінського, Верхратський назвав так ці села, бо в їх говiрці знайшов не тільки надсянський і лемківський, а й бойківський і навіть східно-український елемент. Професор Львівського університету Ізидор Шараневич вважав, що територія між Стрижевом і Коросном була заселена полоненими козаками.»[2] У 1904 засновано сільську школу. У селі з початку ХХ ст. діяли українські товариства «Рідна школа», «Просвіта» з читальнею, хором, «Союз українок», «Луг» (1931), Братство тверезості, осередок ОУН, кооперативи «Згода» (1926), «Ощадність» (1926), молочарня «Маслосоюзу». На початку ХХ століття багато бонарів'ян емігрувало в Манчестер, штат Нью-Гемпшир в якості робітників прядильного млина Amoskeag Manufacturing Company.
![](../I/Bonarowka_Zgoda.jpg.webp)
У селі народився о. Василь Опарівський, батько Ярослави Бандери, любив відпочивати Тарас Франко. На цвинтарі була похоронена вчителька Юлія Опарівська (дружина о. В. Опарівського), вбита 22 липня 1944 у сусідньому селі бойовиками Армії Людової.
На 1.01.1939 в селі проживало 1150 мешканців (1135 українців-грекокатоликів, 5 українців-римокатоликів, 5 поляків, 5 євреїв та інших національностей)[3]. До села належав також хутір Буди Висоцькі з чисто українським населенням (на 1936 рік — 39 українців-грекокатоликів). В селі була парафіяльна дерев'яна церква Покрови Пресвятої Богородиці, збудована в 1841 р., парафія належала до Короснянського деканату.
Після 2-ї світової війни село опинилось на теренах ПНР. Українське населення (близько 220 родин) було виселено з села у травні 1945 р. внаслідок укладення радянсько-польського договору на Івано-Франківщину. На 2002 у селі проживало 178 мешканців (менше 50 родин). Давня церква УГКЦ використовується як філіальний костел РКЦ і включена у Шлях дерев'яної архітектури (Підкарпатське воєводство).
![](../I/Bonarowka_1851.png.webp)
У 1975—1998 роках село належало до Ряшівського воєводства.
Відомі люди
Народився
- Микола Голей (нар. 1939) — український поет.
- Падох Василь — адвокатський кандидат, повітовий комісар ЗУНР судового повіту Янів, убитий поляками 8 червня 1919 року коло селища Погар,[4] похований у с. Сливки, перепохований у 1922 році в Самборі.
Демографія
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][5]:
Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
---|---|---|---|---|
Чоловіки | 84 | 19 | 59 | 6 |
Жінки | 84 | 15 | 47 | 22 |
Разом | 168 | 34 | 106 | 28 |
Примітки
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бонарівка
- GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- Яблунi у веселiй Бонарiвцi ушiстдесяте вiдцвiли без господарiв
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 112.
- Шкіль Олег. Інтерактивна карта «Рожнятівщина. Слідами нескорених». Об'єкт інше № 10.
- Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.
Джерела
- Ярослав Пащак «Родимий край, село родиме». К. : Веселка, 2001. — 204 с. — ISBN 966-01-0150-3[1]
- Бойда А. Переселення жителів села Бонарівка на терени Української СРСР (в контексті переселенських рухів середини 1940-х рр. і операції «Вісла» 1947 р.) // Краєзнавець Прикарпаття. - № 34 липень-грудень 2019 рік - с. 13-15.