Тесленко Архип Юхимович

Архип Юхимович Тесленко
Архип Тесленко
Народився 18 лютого (2 березня) 1882(1882-03-02)
с. Харківці Лохвицького повіту Полтавської губернії
Помер 15 (28) червня 1911(1911-06-28) (29 років)
лікарня в с. Луці Лохвицького повіту
·туберкульоз
Громадянство Російська імперія
Національність українець
Діяльність прозаїк
Мова творів українська та російська
Напрямок соціальна проза
Жанр оповідання

 Роботи у  Вікіджерелах

Архи́п Юхи́мович Тесле́нко (18 лютого (2 березня) 1882(18820302), с. Харківці Лохвицького повіту Полтавської губернії 15 (28) червня 1911, там само) український письменник. Дядько Костянтина Тесленка.

Життєпис

Архип Тесленко народився 18 лютого (2 березня) 1882(18820302) в селі Харківці Лохвицького повіту на Полтавщині в селянській родині. Закінчивши Харківецьку церковно-приходську школу, продовжує навчання в місцевій церковно-вчительській школі, готуючи себе до педагогічної діяльності, постійно займається самоосвітою. Виключений за «вільнодумство».

З 1897-го почалося трудове життя юнака; спочатку на поденщині у сільських багатіїв, а потім «писарчуком» у волосному управлінні в Лохвиці. Майже чотири роки Архип Тесленко прожив у Лохвиці, працюючи у нотаріальній конторі. Згодом Архип Тесленко захоплюється театром, пробує свої сили в драматургії. Влітку 1903 навіть організовує аматорський театр у рідному селі, сам бере участь у виставах.

У 1905-му Архип Тесленко вступив до революційної організації «Селянська спілка». Цього ж року за участь у селянських заворушеннях був заарештований, наступного (1906-го) заарештований удруге і засланий спочатку на Вологодщину, а потім у Вятську губернію. Перехворів тифом у Бутирці, слабого й немічного погнали пішки етапом до Вятської губернії, куди він прибув 25 грудня 1908, а наступного дня того ж року закінчувався строк його заслання.

Протягом осені 1909 та весни 1910 письменник публікує статті, в яких рішуче засуджує антинародні дії царизму, до кінця залишаючись вірним демократичним ідеалам. 1910-го повернувся до рідного села, де хворий на сухоти й виснажений арештами й засланнями невдовзі помер.

Письменник Семен Сумний написав повість «Молодість Тесленка» (К., 1949), івано-франківський письменник Степан Процюк є автором роману про Архипа Тесленка під назвою «Чорне яблуко».

Тесленко — наймолодший класик у нашій літературі, — каже автор. — Він помер 29-річним у рідному селі Харківці на Полтавщині. Може, і жінки не знав ніколи. У романі є лінія про платонічне кохання. Вона займає половину твору. Казали, він любив одну селянку. Також описав його дитинство, стосунки з батьками, перебування у в’язниці, повільне вмирання. Показав його мучеником за правду, дуже тонкою і вразливою людиною.

Творчість

Архип Тесленко почав писати поезії російською мовою 1902-го, потім продовжив українською.

Перші оповідання, написані 1904, були надруковані 1906-го в журналі «Нова Громада» і газетах «Громадська думка» та «Рада». Пізніше Тесленко друкував оповідання і дописи з селянського життя також у газеті «Село» та часописі «Світло».

Низка оповідань Тесленка — «За пашпортом», «Хуторяночка», «Радощі», «Наука», «Школяр» (усі 1906) — присвячена зображенню нужденного і безправного життя українського селянства за царату. Тематично близькі до названих автобіографічні оповідання «Немає матусі», «Поганяй до ями!» (1910), «Що б з мене було» (1911); теж на власному досвіді написані тюремні оповідання «На чужині», «В тюрмі» (1910). В оповіданнях «Любов до ближнього», «У схимника» (1906) зображено служителів офіційного православ'я чужим інтересам українського населення. Одним з найкращих творів Тесленка є повість «Страчене життя» (1910), в якій на тлі життя бідної селянської родини показана доля дівчини-вчительки, доведеної умовами жорстокої дійсності до самогубства.

Критика своєчасно помітила визначний талант Архипа Тесленка і живу мову розповіді, в якій слідні традиції української класики (зокрема Марка Вовчка) з елементами імпресіонізму; тюремні й деякі інші оповідання Тесленка мовою і манерою розповіді близькі до ранніх оповідань Володимира Винниченка.

Твори Тесленка перевидавалися багато разів. Найповніші видання: «З книги життя» (1912, 1918, 1925), «Повне зібрання творів» (1928), «Твори» (1956) та ін.

Пам'ять

Пам'ятник Тесленку, скульптор Інна Коломієць, Лохвиця
Меморіальна дошка, Київ, вул. Петлюри, 8

У селі Харківцях засновано літературно-меморіальний музей Тесленка.

У райцентрі Лохвиці 1974-го перед районним Будинком культури відкрито яскравий пам'ятник Архипу Тесленку роботи видатного українського скульптора Інни Коломієць.

На будинку в Києві, де в 1905–1909-их перебував Архип Тесленко, 19 вересня 1964 було встановлено меморіальну дошку (граніт; архітектор І. І. Макушенко).

Меморіальна дошка на будівлі станції Долинська

У райцентрі Долинська на однойменній станції встановлена меморіальна дошка.

Джерела

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.