Борис Франц Якович

Франц Якович Бóрис(* 16 липня 1896, м. Станіслав — †28 лютого 1943[1], с. Потуржин Холмщина) сотник Армії УНР.

Франц Якович Борис
Ім'я при народженні Франц Борис
Народження 16 липня 1896(1896-07-16)
м. Станіслав, Королівство Галичини і Володимирії,  Австро-Угорщина
Смерть 28 лютого 1943(1943-02-28) (46 років)
с. Потуржин, Холмщина (тепер Ґміна Телятин, Томашівський повіт, Люблінське воєводство,  Польща)
Країна  УНР
Приналежність  Армія УНР
Звання  Сотник
Командування командир кінного полку Січових стрільців 1-ї Січової дивізії військ Директорії.
Війни / битви Перша світова війна
Радянсько-українська війна
Нагороди
Хрест Симона Петлюри

Біографія

Народився у Станіславі. У складі австро-угорської армії брав участь у Першій світовій війні, потрапив до російського полону. Останнє звання в австро-угорській армії — фендрих.

У січні 1918 р. вступив до Галицько-Буковинського куреня Січових стрільців. З 1 березня 1918 р. — командир кінної розвідки 4-го (1-го) полку Січових стрільців. 30 квітня 1918 р., після розформування полку німцями, залишився у Києві.

Наприкінці вересня 1918 р., отримавши дозвіл гетьмана П. Скоропадського на формування Окремого пішого загону Січових стрільців у Білій Церкві, повернувся до загону, сформував та очолив кінну розвідку.

З середини грудня 1918 р. — командир кінного дивізіону Січових стрільців 1-ї Січової дивізії військ Директорії. У середині липня 1919 р. дивізіон було розгорнуто у кінний полк Січових стрільців Дієвої армії УНР.

У жовтні 1919 р. захворів на тиф та здав посаду командира полку своєму помічникові — сотникові Сергію Байлу. З другої половин 1920 р. до жовтня 1920 р. — в. о. командира 4-го кінного полку 4-ї Київської дивізії Армії УНР. Згодом — старшина для доручень штабу 6-ї Січової стрілецької дивізії Армії УНР.

З 1921 р. жив на Волині (потім — Польща).

28 лютого 1943 року, застрелений разом з двома іншими мешканцями села Антоном Абрамчуком та Пилипом Підгайним, бойовиками Армії Крайової у селі Потуржин на Холмщині, в якому Борис був війтом.

Похований 3 березня 1943 р. на цвинтарі в Потуржині.

Вшанування пам'яті

19 травня 2015 року йому було присвоєно звання Почесний громадянин міста Івано-Франківська.

Примітки

  1. Мірчук Петро. Нарис історії ОУН 1920—1939 роки. — К.: Українська Видавнича Спілка, 2007. — 1008 ст. ISBN 966-410-001-3

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.