Боришківці (Чортківський район)

Бори́шківці — село в Україні, Мельнице-Подільської селищної громади Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на південному сході району над річкою Збруч. Село межує з національним природним парком «Подільські Товтри».

село Боришківці
Країна  Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Чортківський район
Громада Мельнице-Подільська селищна громада
Основні дані
Населення ▼ 572 (2014)
Територія 2.349 км²
Густота населення 266.07 осіб/км²
Поштовий індекс 48758
Телефонний код +380 3541
Географічні дані
Географічні координати 48°33′05″ пн. ш. 26°21′30″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря		 144 м
Водойми Збруч
Місцева влада
Адреса ради 48758, с.Вигода
Карта
Боришківці
Боришківці
Мапа

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Мельнице-Подільської селищної громади  [1]

Поштове відділення — Вигодське.

Населення — 625 осіб (2001).

Географія

Село розташоване на відстані 367 км від Києва, 124 км — від обласного центру міста Тернополя та 36 км від міста Борщів.

Сусідні населені пункти:

Клімат

Для села характерний помірно континентальний клімат. Боришківці розташовані у «теплому Поділлі» — найтеплішому регіоні Тернопільської області.

Клімат Боришківців
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд.
Середній максимум, °C −0,8 1,0 6,4 14,9 20,7 23,7 24,7 24,2 20,4 14,0 6,7 1,6
Середня температура, °C −4,3 −2,5 2,2 9,5 15,1 18,3 19,5 18,8 15,0 9,2 3,5 −1,4
Середній мінімум, °C −7,7 −6 −1,9 4,1 9,5 12,9 14,3 13,4 9,6 4,5 0,3 −4,3
Норма опадів, мм 31 30 30 52 72 99 96 61 51 33 34 36
Джерело: http://en.climate-data.org/location/266203/

Історія

На околицях Боришківець збереглися залишки Траянового валу, могильника і поселення трипільської та пшеворської культур. Поселення трипільської культури розташоване на березі річки Збруч. Під час розвідки Адама Гонорія Кіркора у 1876 на поверхні було зібрано крем'яні сокири та кераміку. Матеріал, що знаходився у приватних колекціях зберігся[2][3].

Село відоме з XVIII століття.

На початку 19 століття селом володів Каетан Скополовський.

У кінці XIX — на початку XX ст. Боришківці були осередком витинання. Тут з паперу виготовляли стрічкові антропо- і зооморфні композиції для прикрашання хат. Для боришківських витинанок характерні декоративність і лаконізм мотивів орнаменту. Ці твори нині зберігаються у Краківському музеї етнографії.[4]

До 2015 підпорядковувалося Вигодській сільраді. Від вересня 2015 року ввійшло у склад Мельнице-Подільської селищної громади.

Увійшло до складу Чортківського району після ліквідації Борщівського 17 липня 2020 року[6].

Населення

У 1810 році в селі було 129 родин, 114 житлових будинків і 578 мешканців[7].

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 706 осіб, з яких 323 чоловіки та 383 жінки[8].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 625 осіб[9].

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[10]:

МоваВідсоток
українська 99,52 %
російська 0,48 %

Пам'ятки

Є пам'ятник на честь скасування панщини 1848.

Освіта

Діє бібліотека.

Відомі люди

В селі проживала двічі Герой Соціалістичної праці Євгенія Олексіївна Долинюк.

В селі народилися:

  • Паранюк Любомира Дмитрівна (10.11.1947) — радіожурналіст, педагог, громадська діячка. Член Національної Спілки журналістів України. Заслужений працівник культури України (2001). Відмінник освіти України.
  • Дорощук Степан (07.01.1894) — український видавець, письменник, громадський діяч у діаспорі.

Примітки
  1. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua). Процитовано 22 жовтня 2021.
  2. Археологічні пам'ятки Української РСР. — К. : Наукова думка, 1966. — С. 310.
  3. Пассек Т. С. Раннеземледельческие (трипольские) племена Поднестровья // МИА. — М. : Наука, 1961. — № 84. — С. 6.
  4. Мистецтво України: Енцикл. в 5 т. / Редкол.: Кудрицький А. В. (відп. ред.) та ін. — К. : Вид-во «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — Т. 1: А—В. — 400 с.: іл. — С. 238. — ISBN 5-885000-027-1.
  5. Мизак Н. За тебе, свята Україно. Кн. 1: Південне Надзбруччя у визвольних змаганнях ОУН-УПА. — Чернівці: «Буковина», 1998. — 448 с.
  6. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  7. Акт передачі Тернопільського краю Австрією Росії (Leschyński Jan. Rzady Rosyjskie w kraju Tarnopolskim. 1809–1815. — Kraków, Warszawa, 1903. — S. 198–204). Лещинський Ян. Російський уряд в Тернопільському краї. 1809–1815. — Краків, Варшава, 1903. — С. 198–204.
  8. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  9. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  10. Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

Література
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.