Боровський Тарас Миколайович

2014 року закінчив юридичний факультет НТУУ «КПІ» за спеціальністю «правознавство».

2010 року пройшов конкурс на стажування студентів у Верховній Раді України, 2010—2015 — стажувався та працював в Апараті Верховної Ради України.

З 2015 року є юристом партії Народний контроль, того ж року захищав авторські права на логотип партії у судових процесах проти підприємств олігарха Петра Димінського (канал «ZIK» та ФК «Карпати»).[1][2][3]

2015—2017 — захищав інтереси керівника «Народного контролю» Дмитра Добродомова у суді проти нардепа Сергія Пашинського, після того, як Добродомов в ефірі «Шустер live» заявив про необхідність перевірити причетність Пашинського до крадіжки конфіскованої нафти олігарха Сергія Курченка.[4]

З 2016 року займається проектами реформування професійно-технічної освіти в Україні.

У 2016—2017 роках в Конституційному Суді України представляв інтереси частини народних депутатів, у справі про так званий «закон про партійну диктатуру».[5] В результаті розгляду Конституційний Суд визнав неконституційним та припинив дію цього закону.[6]

У 2017—2018 роках в Конституційному Суді України представляв інтереси народних депутатів, у справі про неконституційність змін до Бюджетного кодексу України, які частково перекладають фінансування медицини на місцеві бюджети.

У 2016—2019 роках був представником Дмитра Добродомова в суді проти керівника служби внутрішньої безпеки ДФС України та однокласника Романа Насірова Юрія Шеремета.

У 2017—2018 роках захистив права партії «Народний контроль» у суді проти Міністерства юстиції України.

Наприкінці 2018 року в Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення представляв інтереси інвесторів при отриманні ліцензії на мовлення телеканалу UkrLive.[7]

У 2019 році Боровський був уповноваженим представником кандидата на пост Президента України Добродомова у ЦВК з правом дорадчого голосу.[8]

На парламентських виборах 2019 року був висунутий кандидатом в народні депутати у виборчому списку політичної партії «Громадянська позиція» Анатолія Гриценка.[9] Боровського призначили довіреною особою партії «Громадянська позиція» у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі.[10]

Супроводжує та захищає інтереси телевізійного каналу 4 канал від початку його створення у 2018 році. Зокрема, Боровський захищає інтереси каналу у справі за позовом Генерального прокурора Ірини Венедіктової [11] з приводу озвученої в ефірі інформації про можливу причетність Генпрокурора до закриття справи екс-мінстра екології Миколи Злочевського.

Тарас Боровський захистив інтереси Патріарха Філарета та 4 каналу у справі за позовом основної української ЛГБТ-організації "Інсайт". [12]

Боровський супроводжував процес купівлі 4 каналом телеканалу "Вінтаж ТВ", що призвело до розширення покриття 4 каналу і входження його до числа цифрових мовників. [13]

Тарас Боровський співпрацював з продакшн-студією циклу передач журналістських розслідувань «Більше ніж правда» на телеканалі ICTV.[14] В рамках передач брав участь у перевірках установ відбування покарань в Україні, стану дотримання прав ув'язнених та розслідуваннях протиправних дій керівництва виправних колоній.

6 жовтня 2017 року автор випуску передачі «Більше ніж правда» «Зеки-раби» Дарина Отченашенко стала переможцем журналістської премії імені Василя Сергієнка в номінації «Найкраще телевізійне розслідування». Тарас Боровський, який отримував нагороду для Дарини, розповів, що попри намагання команди захистити героїв передачі з числа ув'язнених, деяких із них після виходу передачі в ефір було закатовано, вони загинули.[15]

З 2017 року — член ініціативної групи акцій протесту засуджених проти свавілля та катувань ув'язнених під стінами Генеральної прокуратури України. Влітку 2017 року після тривалого ігнорування акції з боку преставників прокуратури, засуджені заповнили вестибюль Генеральної прокуратури та погрожували, що масово поріжуть собі вени в цьому приміщенні. Тарас Боровський разом з мером міста Сміли Олексієм Цибко, колишнім ув'язненим Олегом Цвілим, громадським активістом Євгеном Чепелянським вимагали негайного прийому їх керівництвом ГПУ. В ході прийому, заступник Генерального прокурора України Юрій Столярчук взяв на себе зобов'язання розібратись з рядом порушень та притягти винних до відповідальності.

31 серпня 2017 року в офіс «Народного контролю», де Боровський вів прийом громадян, прийшли представники Генеральної прокуратури України та Служби безпеки України з ухвалою суду на обшук приміщення. У зв'язку з втручанням народних депутатів Андрія Іллєнка, Сергія Власенка, Вадима Івченка та Івана Крулько, обшук не відбувся.[16] Пізніше Генеральний прокурор України Юрій Луценко заявив, що спроба обшуку була помилкою працівників прокуратури.[17]

У квітні 2018 року брав участь у врегулюванні конфлікту після бунту засуджених та його силового придушення спецпризначенцями у виправній колонії № 115 (м. Кагарлик).[18]

Боровський представляє інтереси продакшн-студії у судовій справі проти одіозного директора Тернопільського училища ресторанного сервісу і торгівлі, після того як журналісти зняли передачу про учнів, яких директор нібито змушував ставати перед ним на коліна на учнівській лінійці.

У квітні 2017 року разом з журналістами ICTV викрив пункти нелегального продажу алкоголю біля станції метро Академмістечко, які в результаті припинили свою діяльність.[19]

У 2018 році на телеканалі ICTV вийшов в ефір випуск передачі «Більше ніж правда», в якому Тарас Боровський оприлюднив своє журналістське розслідування на тему розповсюдження наркотиків в Україні.[20] В рамках передачі було виявлено, що в контарабанді найбільшої в історії України партії 500 кілограмів героїну через морський порт Чорноморська, звинувачується колишній директор болгарського футбольного клубу «Етир», який належав турецькому олігарху.

У 2018 році брав участь у національному телепроєкті «Нові лідери» телеканалу ICTV, пропонуючи свою програму боротьби з наркоторгівлею.[21] Під час участі в проекті викрив схему та організатора фальсифікацій результатів інтернет-голосування у першому турі.[22]

Влітку 2015 року Боровський з нардепом Олегом Мусієм, Русланою Лижичко, Сергієм Поярковим, Левом Парцхаладзе був учасником акцій громадських протестів проти знищення та забудови Чернечого лісу на Київщині.[23]

З липня 2015 року — голова Київської обласної організації партії «Народний контроль».[24]

У травні 2017 року був кандидатом до складу Ради громадського контролю НАБУ.[25] Разом з іншими учасниками був підданий критиці через свої зв'язки з діючими народними депутатами.

В травні 2018 року подав до суду на Міністерство освіти і науки України з метою скасувати порядок прийому учнів до першого класу відповідно до їх прописки.[26]