Бортне

Географія

Селом протікає річка Сенкувка.

Розташування

Село розташоване біля польсько-словацького кордону. Від села 11 км до адміністративного центру ґміни — міста Сенкова, 16 км до адміністративного центру повіту — міста Горлиці і 115 км до центру воєводства — міста Краків.

Історія

Перша згадка про село в 1629 році. В XIX ст. в селі були майстерні, що виготовляли придорожні кам'яні хрести і надгробки[2].

У 1914 р. за москвофільство 18 жителів села заарештовано і вислано до Талергофу.

У міжвоєнний період у селі була москвофільська читальня імені Качковського.

До завершення Другої світової війни більшістю були лемки, більшість яких після Тилявського розколу змінили конфесію на православну. В 1936 р. в селі було 265 греко-католиків і 738 православних. До 1945 року в селі було майже чисто лемківське населення: з 1010 жителів села — 1000 українців і 10 євреїв[3]. Після Другої світової війни частину лемків вивезли на Львівщину і Тернопільщину, решту під час операції «Вісла» депортували на Повернені Землі[4].

28 травня 1945 р. польським військом було виселено до СРСР 467 лемків.

25-31 травня 1947  в результаті операції «Вісла» було депортовано на Повернені Землі 471 мешканця села[5], найавторитетніші з них були ув'язнені в концтаборі Явожно (зокрема Іван Мадзик, Іван Пашко, Кузьма Підберезняк, Микола Воробель). Депортованих розсіяли по багатьох селах Тшебницького і Любінського повітів (зокрема Лісець, Буковна, Зимна Вода).

У серпні 1956 р. колишній православний священик Бортного Іван Левяж зорганізував колишніх парафіян в околицях села Зимна Вода Любінського повіту на ремонт православної церкви в Бортному і провів службу Божу, на яку прийшли також колишні парафіяни, які задля уникнення депортації перейшли до римо-католицької церкви. Серед колишніх парафіян на Повернених Землях було оголошено про наступну службу в Бортному 14.11.1956. Ця активність лемків спричинила переляк ксьондза Францішека Беднажа з Маластова і його донос в міліцію. Після розмови з репресивними органами Іван Левяж видав усі йому відомі ініціативи українців і не поїхав на службу 14.11.1956 до Бортного.

В 1956 році деякі депортовані лемки повернулись до рідного села.

У 1975—1998 роках село належало до Новосондецького воєводства.

Населення

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][6]:

Загалом Допрацездатний
вік		 Працездатний
вік		 Постпрацездатний
вік
Чоловіки 107 29 60 18
Жінки 94 23 44 27
Разом 201 52 104 45

В селі живуть лемки і поляки.

Відомі люди

В селі народився Стефан Шкурат, який взяв собі шляхетське ім'я за місцем народження «Бортнянський» і котрий був батьком відомого композитора Дмитра Бортнянського.

23 березня 1860 року у Бортному народився майбутній Перемиський греко-католицький єпископ Тома (Полянський).

У 1870—1892 в селі служив священик Володимир Хиляк, відомий лемківський письменник. Тут він написав свої найважливіші твори, зокрема повість «Шибеничний верх» у двох частинах, у якій розповідається про навалу польських конфедератів. Повість надруковано у «Слові» в 1877—1878 роках.

В селі проживала Собин (Нецьо) Меланія (30 серпня 1920, с. Бортне Горлицького пов., теп. РП — 5 лютого 1978, там само) — письменниця-поетеса, громадський діяч[7].

Також у селі народився лемківський письменник Теодор Кузяк.

Місцеві пам'ятки
Православна церква
  • Кладовище жертв холерної епідемії 1873 року
  • Військове кладовище № 64 часів Першої світової війни
  • Кам'яна комора першої половини XIX століття з різними кам'яними виробами
  • Кам'яні хрести виробництва 1918 року

Греко-католицька церква Святих Косьми і Даміана

Церква побудована в 1784 році в характерному стилі лемківської дерев'яної архітектури. Рублена церква має три куполи, котрі покриті ґонтом XVIII ст.[8].

Церква діяла до 1946 року, коли більшість жителів села вивезли на Львівщину і Тернопільщину.

Пам'ятник архітектури під охороною з 14 квітня 1997 р., реєстраційний номер А-826[9].

Зараз філія музею шляхетських родів Карваціанів і Гладишів в Горлиці. В храмі демонструються предмети лемківської художньої культури, іконостас XVIII ст., боковий вівтар 1797 року та ікона Пресвятої Богородиці з Ісусом Немовлям XVIII ст.[10]

Греко-католицька церква Святих Косьми і Даміана

Примітки
  1. GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. Історія села Бортне (пол.)
  3. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 24.
  4. Акція «ВІСЛА»: Список виселених у ході операції сіл і містечок
  5. Акція «Вісла». Документи / упор. Євген Місило. — Львів; Нью-Йорк: Наукове товариство ім. Т. Шевченка, 1997. — ISBN 5-7707-8504-7. — С. 437.
  6. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.
  7. Діячі науки і культури Лемківщини
  8. G. i Z. Malinowscy, E. i P. Marciniszyn, Ikony i cerkwie. Tajemnice łemkowskich świątyń, Carta Blanca, Warszawa 2009, ISBN 978-83-61444-15-2
  9. Narodowy Instytut Dziedzictwa: Rejestr zabytków nieruchomych — województwo małopolskie. Архів оригіналу за 1 травня 2012. Процитовано 1 травня 2012.
  10. Архівована копія. Архів оригіналу за 25 липня 2013. Процитовано 28 серпня 2014.

Джерела

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бортне

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.