Брижик Лариса Свиридівна

Лариса Свиридівна Брижик (16 лютого 1952, смт Краснопілля, Краснопільський район, Сумська область) — українська фізик-теоретик, докторка фізико-математичних наук, лауреатка Державної премії України в галузі науки і техніки, лауреат Золотої медалі Іллі Пригожина (https://www.wessex.ac.uk/prigogine-award), член Українського біофізичного товариства, член Міжнародної наукової ради Міжнародного інституту біофізики (Німеччина) з 2000 р. до його розпуску у 2012 р.

Брижик Лариса Свиридівна
Народилася 16 лютого 1952(1952-02-16) (69 років)
смт Краснопілля, Краснопільський район, Сумська область, УРСР, СРСР
Місце проживання Київ, Україна
Країна  СРСР Україна
Діяльність дослідниця, фізик
Alma mater Фізичний факультет Київського державного університету
Галузь фізика
Заклад Інститут теоретичної фізики імені М. М. Боголюбова НАН України
Посада Завідувач відділу теорії нелінійних процесів в конденсованих середовищах (до 03.03.2016 — відділ нелінійної фізики конденсованого стану) Інституту теоретичної фізики імені М. М. Боголюбова НАН України
Звання старший науковий співробітник
Ступінь доктор фізико-математичних наук
Науковий керівник Давидов Олександр Сергійович
Батько Брижик Свирид Олексійович
Мати Брижик Федосія Іванівна
Нагороди
Особ. сторінка sites.google.com/view/larissabrizhik

Життєпис

У 1974 році закінчила Фізичний факультет Київського державного університету. Ще під час навчання, з 1973 року почала працювати на кафедрі теорії ядра та елементарних частинок фізичного факультету Київського державного університету. Навчалася в аспірантурі Інституту теоретичної фізики АН УРСР під керівництвом академіка Олександра Давидова, разом з ним працювала і є співавтором кількох його робіт. Після закінчення у 1974 році університету до 1977 року працювала інженером в науково-дослідному інституті «Сатурн» (зараз науково-виробниче підприємство «Сатурн»). З 1977 року працює в Інституті теоретичної фізики імені М. М. Боголюбова НАН України на різних посадах. До 1983 року — на посаді інженера, з 1983 до 1986 молодшого наукового співробітника, з 1986 до 1989 — наукового співробітника, з 1989 до 2000 — старшого наукового співробітника. З 2001 року — провідний науковий співробітник, а з 2020 р. - завідувач відділу теорії нелінійних процесів в конденсованих середовищах (до 03.03.2016 — відділ нелінійної фізики конденсованого стану), Інституту теоретичної фізики імені М. М. Боголюбова НАН України.

У 1984 році захистила кандидатську дисертацію. Науковий ступінь доктора фізико-математичних наук отримала у 2000 році, захистивши дисертацію на тему «Умови існування та динамічні властивості автолокалізованих електронних станів в низьковимірних молекулярних системах»[1].

Наукова діяльність

Галузі наукових інтересів: теоретична фізика, математична фізика, фізика нелінійних явищ у конденсованих середовищах, біофізика. Досліджувала теорію солітонів, динаміку нелінійних збуджень у конденсованих середовищах, надпровідність, нелінійні механізми перенесення та нагромадження енергії й зарядів у макромолекулах, механізми нетеплової дії електромагнітних випромінювань на біологічні системи. Встановила умови існування й динамічні властивості автолокалізованих електронних станів у низьковимірних молекулярних системах. Уперше довела можливість зв'язування двох електронів у бісолітонному стані в гармонічних та ангармонічних ґратках. Розвинула теорію затриманої люмінесценції біосистем, що дозволило пояснити численні експериментальні дані, вивчала солітонний механізм нетеплового резонансного впливу електромагнітних випромінювань на живі організми.

Нагороди

Облікова картка Лауреата Державної премії України Брижик Лариси Свиридівни

Основні праці

  • Спаривание электросолитонов в мягких молекулярных цепях // ФНТ. 1984. Т. 10, № 7 (у співавторстві) (рос.)
  • The bisoliton mechanism of electron transport in biological systems // J. of Biological Physics. 1993. Vol. 19, № 1 (англ.)
  • Soliton generation in molecular chains // Phys. Rev. B. 1993. Vol. 48, № 5 (англ.)
  • Input of soliton states into the delayed luminescence of biological systems // Europhysics Letters. 2000. Vol. 52, № 2 (у співавторстві) (англ.)
  • Soliton dynamics and Peierls-Nabarro barrier in a discrete molecular chain // Phys. Rev. B. 2000. Vol. 61, № 2 (у співавторстві) (англ.)
  • Spontaneously localized electron states in a discrete anisotropic two-dimensional lattice // Physica D. 2000. Vol. 146 (у співавторстві) (англ.)
  • Dynamical properties of Davydov solitons. // Ukr. J. Phys. 2003. Vol. 48. №7.
  • Nonlinear mechanism for weak photon emission from biosystems. Indian Journal of Experimental Biology. // 2008. Vol. 46. №5. (англ.)
  • On the role and impact of electromagnetic fields in ecosystems. // Int. J. Design & Nature and Ecodyn. 2011. Vol. 6. Issue 4. (англ.)
  • On the Mechanisms of Wound Healing by Magnetic Therapy: the Working Principle of Therapeutic Magnetic Resonance. // Int. J. Biophys. 2016. Vol. 6. No. 3 (у співавторстві) (англ.)
  • Nonlinearity, coherence and complexity: biophysical aspects related to health and disease // Electromagnetic Biology and Medicine. 2017. Vol. 36, №4. (англ.)
  • General solution of the Dirac equation for quasi-two-dimensional electrons. // Ann. Phys. 2016. Vol. 369 (у співавторстві) (англ.)
  • Energy transfer by Holstein solitons in a one-dimensional anharmonic continuum medium // Chaos, Sol. and Fractals. 2019. Vol. 119. (англ.)
  • Long-range electron transport mediated by alpha-helices. // Phys. Rev. E. 2019. Vol. 100. 062205. (у співавторстві) (англ.)

Примітки

Джерела

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.