Бугас

Бугас підпорядкований Бугаській сільській раді. Відстань до райцентру становить приблизно 9 км. Село розташоване на трасі національного значення Н20 (Маріуполь —Слов'янськ).

Облаштований блокпост — КПП «Бугас», сектор «Б»[1] на лінії розмежування із територією самопроголошеної ДНР.

У назві поселення відбився багатозначний тюркський (урумський) географічний термін богаз, бугаз («прохід», «протока», «гірська ущелина», в основі якого лежать омоніми зі значенням горло.

Так, ймовірно, була названа улоговина, де влаштувалися греки, які переселилися з Великої Каракуби. Мова цих греків-еллінофонів рясніла тюркськими лексичними вкрапленнями, багато з них добре розуміли в Криму кримськотатарську мову, у Північному Приазов'ї — урумські слова. Це породило легенду про походження топоніма Бугáс. Він виник зі слів бугá бик і су вода: Бугáс — результат злиття в одному слові двох іменників Бугу су бичача вода. Сюди, за свідченнями сучасників, на водопій приходив бик, а потім оселилися люди.[2]

13 січня 2015 року в часі російсько-української війни з боку Докучаєвська бойовики завдали артилерійського удару по блокпосту українських правоохоронців; один зі снарядів влучив у рейсовий автобус у Бугасі. За попередніми даними, 10 пасажирів автобусу загинули, 13 зазнали поранень[3].

За даними перепису 2001 року населення селища становило 1449 осіб, із них 5,59 % зазначили рідною мову українську, 70,39 % — російську, 22,29 % — грецьку, 0,14 % — білоруську та 0,07 % — вірменську мову[4].

Грецькі школярі Бугасу у 1932 році.

Село Бугас двічі приймало міжнародний фестиваль грецької культури «Мега-Йорти» ім. Д. Патричі 1993 та 1997 року.

• Хара Василь Георгійович — народний депутат України. Активний діяч грецької діаспори в Україні. За його підтримки постала Федерація грецьких товариств України.
• Бахтаров Василь Ілліч — румейський поет і перекладач.
• Ордець Іван Миколайович — футболіст збірної України.