Будилка
Буди́лка — село в Україні, у Лебединській міській громаді Сумського району Сумської області. Населення становить 2049 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Будильська сільська рада.
село Будилка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Сумська область |
Район/міськрада | Сумський район |
Рада | Лебединська міська громада |
Облікова картка | Будилка |
Основні дані | |
Населення | 2049 |
Поштовий індекс | 42238 |
Телефонний код | +380 5445 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 50°29′50″ пн. ш. 34°25′51″ сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
115 м |
Водойми | р. Будилка |
Відстань до районного центру |
11 км |
Найближча залізнична станція | Лебединська |
Відстань до залізничної станції |
11 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 42238, с. Будилка, вул. Центральна, 58 |
Сільський голова | Шкурко Володимир Олексйович |
Карта | |
Будилка | |
Будилка | |
Мапа | |
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 723-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Сумської області.» увійшло до складу Лебединської міської громади [1]
Після ліквідації Лебединського району 19 липня 2020 року село увійшло до Сумського району[2].
Географія
Село Будилка знаходиться на березі річки Будилка, яка через 5 км впадає в річку Псел, вище за течією на відстані 1,5 км розташоване село Куличка, нижче за течією на відстані 3 км розташоване село Селище. На відстані 1 км розташоване село Дремлюги, за 2 км — Боровенька, за 3 км вище по течії — колишнє село Тимофіївка. До села примикає великий лісовий масив (сосна). Через село проходить автомобільна дорога Т 1906. До села веде залізнична гілка від міста Лебедин.
Історія
Село засноване в 30-х роках XVII ст. У XVIII столітті — центр двох Будилківських сотень Сумського полку.
За даними на 1864 рік у казенному селі Лебединської волості Лебединського повіту Харківської губернії, мешкало 1328 осіб (654 чоловічої статі та 674 — жіночої), налічувалось 215 дворових господарств[3].
Станом на 1885 рік у колишній державній слободі мешкало 1080 осіб, налічувалось 332 дворових господарства, існували православна церква та школа[4].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1863 осіб (925 чоловічої статі та 938 — жіночої), з яких всі — православної віри[5].
Станом на 1914 рік село відносилось до Боровенської волості, кількість мешканців зросла до 2966 осіб[6].
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 2239 осіб, з яких 940 чоловіків та 1299 жінок.[7]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 2036 осіб.[8]
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[9]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 94,44 % |
російська | 5,03 % |
білоруська | 0,15 % |
вірменська | 0,05 % |
інші | 0,33 % |
Пам'ятки
- Дуб у с. Будилка — ботанічна пам'ятка природи місцевого значення.
Відомі люди
- Демиденко Олександр Степанович (1940) — поет-пісняр, автор текстів понад 200 пісень. Найбільше відомий як автор слів пісні «Плаче захмарене небо». Член Національної спілки письменників України (з 2009).
- Назаренко Євген Данилович (1938—2009) — український краєзнавець, історик, педагог.
- Никоненко Леонід Максимович (1929—2016) — український письменник, драматург, театральний актор.
- Стрельченко Неля Наумівна (1941) — український педагог.
- Шупик Платон Лукич (1907—1986) — міністр охорони здоров'я УРСР.
Примітки
- Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Сумської області. www.kmu.gov.ua (ua). Процитовано 25 жовтня 2021.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- рос. дореф. Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с., (код 2677)
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-87)
- рос. дореф. Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Сумська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Сумська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Розподіл населення за рідною мовою, Сумська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.