Будинок Алферакі

Будинок Алферакі палац у місті Таганрог розташований за адресою: вулиця Фрунзе, 41[1]. Збудований у 1848 році архітектором Андрієм Івановичем Штакеншнейдером на замовлення Миколи Дмитровича Алферакі. Нині в ньому розміщується Таганрозький краєзнавчий музей.

Будинок Алферакі у Таганрозі

47°12′48″ пн. ш. 38°55′41″ сх. д.
Країна  Росія
Розташування Таганрог
Статус спадщини об'єкт культурної спадщини РФ федерального значенняd
Архітектор Штакеншнейдер Андрій Іванович
Клієнт Алферакі Микола Дмитрович
Дата закінчення спорудження 1848 рік
Адреса вул. Фрунзе, 41

Будинок Алферакі у Таганрозі
Будинок Алферакі у Таганрозі (Росія)

 Будинок Алферакі у Таганрозі у Вікісховищі

Історія

Алферакі закінчили будівництво свого особняка в 1848 році і прожили в ньому в цілому близько 30 років. Автором проекту був відомий архітектор, професор Петербурзької академії мистецтв Андрій Іванович Штакеншнейдер, визнаний на той час авторитет в питаннях палацової архітектури. Трохи пізніше до будинку був прибудований великий двохсвітний зал, висотою близько 9 метрів, прикрашений картинами, каміном і масивним годинником.

Ліплення античної роботи, яка прикрашала будівлю з зовні і зсередини, анфіладне розташування парадних кімнат, великий двохсвітний зал, стельовий розпис вітальні, зроблені італійськими художниками, наближали будівлю до палацового типу. Збудований особняк, і з внутрішньої та з зовнішньої обробки дійсно являв собою справжній палац. Князь М. Г. Голіцин, який побував в Таганрозі в 1857 році, писав у журналі «Бібліотека для читання»:

Відносно пишноти в Таганрозі є будинки, які не поступаються царським палатам. Такий, наприклад, будинок відомого багатія, негоціанта Алферакі, що вартий, за запевненням багатьох, уважного огляду по чудовим картинам, статуям, антиках та інших предметах художньої розкоші.

Будинок в 19 столітті
зала

У двохсвітному залі Алферакі давали грандіозні бали, на які запрошувалося обране таганрозьке суспільство, поміщики і знайомі Алферакі із сусідніх міст. Гості приїжджали у розкішному вбранні, привезеному спеціально з Парижа та Відня. Всі меблі в будинку, обстановка і сервірування були придбані за кордоном.

Поруч з головним двоповерховим будинком, де на правах господаря став жити поміщик-негоціант Микола Дмитрович Алферакі знаходився великий флігель коридорної системи, де зі своїми вчителями та гувернерами оселилися сини старшого Алферакі — Микола, Ахіллес, Сергій і Михайло. Діти виявилися талановиті, але не на комерційному терені: Сергій був відомим мандрівником, Ахіллес став композитором. Проте всі вони вели досить марнотратний спосіб життя і після смерті М. Д. Алферакі справи сім'ї прийшли в занепад.

В кінці 70-х років домоволодіння, що займало весь квартал перейшло до купця Негропонте, який розпродав його по частинах. Палац з садом був куплений купецьким товариством для клубу «Комерційні збори».

У великому залі часто влаштовувались концерти з участю приїжджих знаменитостей. У 1876 році, будучи гімназистом. А. П. Чехов вперше потрапив на концерт за участю професора Петербурзької консерваторії Л. С. Ауера і композитора Танєєва. Під час свого перебування в Таганрозі клуб відвідував П. І. Чайковський. Тодішнє життя палацу, неминучу карткову гру, що панувала в клубі, прогулянки по саду відображені в оповіданнях Чехова «Іонич», «Маска», «Моє життя».

Розписана стеля в одному із залів

Після Жовтневого перевороту будинок клубу займали різні радянські установи, з 1927 року воно було передано краєзнавчому музею, заснованому ще в 1898 році.

У 19891996 роках відбулося своєрідне повернення до коренів — були проведені реставраційні роботи, що дозволили багато в чому відновити первісний вигляд палацу. Постав у колишньому своєму пишноті знаменитий двоярусний зал, де проходять концерти, виставки, урочисті одруження, відзначаються пам'ятні дати, які увійшли в історію міста.

У 19951996 роках відкрита нині діюча експозиція. З відновленням традиції концертів і прийомів, музей знов перетворився на найважливіший центр культурного життя міста.

Джерела

Примітки

  1. Деякі джерела вказують адресу: пров. Глушко, 13. Будинок стоїть на розі вул. Фрунзе і провулку Глушко.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.