Будинок Мазепи (Київ)

«Буди́нок Мазе́пи» у Ки́єві фольклорна назва[1] пам'ятки цивільної архітектури кінця XVII — початку XVIII століття у Києві. Розташована на Подолі за адресою вул. Спаська, 16-Б. Є однією з небагатьох пам'яток архітектури, що вціліли у пожежі Подолу 1811 року.

«Будинок Мазепи» у Києві
«Будинок Мазепи»

50°28′01″ пн. ш. 30°31′13″ сх. д.
Країна  Україна
Розташування Київ
Архітектор невідомий
Клієнт імовірно Стефан Сичевський
Дата закінчення спорудження кін. XVII — поч. XVIII ст.
Стиль класицизм
Адреса вул. Спаська, 16-Б

«Будинок Мазепи» у Києві
«Будинок Мазепи» у Києві (Київ)

 «Будинок Мазепи» у Києві у Вікісховищі

Міська легенда пов'язує будівлю з іменем козацького гетьмана Івана Мазепи, проте насправді видатний український державний діяч тут ніколи не бував[1].

Історія

З кінця XVII століття будинок та садиба довкола нього належали родині Сичевських магістратському райці Мартину Сичевському та його сину Стефану, який з 1711 року був священиком розташованої неподалік Спаської церкви. Вважається, що саме він збудував у родовій садибі одноповерховий мурований будинок з глибокими льохами та циліндричними перекриттями[1].

Нащадки Сичевського у 1787 році продали садибу купцю Козьмі Усовичу за 1400 карбованців[2]. Після смерті Усовича та його дружини садиба була продана за борги, потім ще перепродавалася і врешті, у 1810 році, перейшла у власність київського купця Івана Петровича Покровського. Та вже через рік, у 1811 році, на Подолі сталася грандіозна пожежа, внаслідок якої будинок Покровських втратив дерев'яний дах.

Після пожежі відбудовою будинку керував відомий київський архітектор Андрій Меленський, що надав будівлі риси класицизму: над одноповерховою спорудою було збудовано другий поверх, який прикрасили фронтоном з двома колонами[2].

1841 року після смерті Івана Петровича Покровського ділянку успадкував його син — купець 2-ї гільдії Григорій Іванович Покровський (1819—1897), київський міський голова у 1857—1860 роках.

До 1910 будинком володіла його дружина, яка заповіла садибу своїм онукам Морачевським, які володіли садибою на Спаській до революції 1917 року.

Після революційних подій 19171921 років будинок було націоналізовано і віддано під комунальні квартири, проте у 1980-х роках ці квартири було ліквідовано, і старовинна будівля протягом десятиліття стояла пусткою.

Сучасність

Нове життя «будинку Мазепи» почалося на початку 1990-х років. У квітні 1992 року з ініціативи громадських організацій Києва і представників української діаспори в місті було створено Фонд Івана Мазепи, який зібрав кошти для реставрації будинку з метою подальшого створення в ньому музею[2]. А 11 березня 1993 року було віддано розпорядження представника Президента України в місті Києві Івана Салія про створення в «будинку Мазепи» Музею гетьманства. З того часу ця установа незмінно працює у будівлі на Спаській.

У 20062007 років містом була проведена реставрація пам'ятки, зокрема було відремонтовано дах будинку, проведено роботи з гідроізоляції фундаментів, підвалів, відновлено фасади та упорядковано територію музею. До будинку підвели телефонні мережі, відновили теплотрасу, замінили труби водопостачання[3].

Примітки

  1. Київ. Історична енциклопедія. З найдавніших часів до 1917 року
  2. Музей гетьманства: Музею гетьманства 13 років. Архів оригіналу за 9 квітня 2009. Процитовано 14 квітня 2009.
  3. ТСН: «Будинок Мазепи» не закриється[недоступне посилання з лютого 2019]

Джерела

  • Особняк 18 — поч. 19 ст., в якому проживали родини Сичів-Сичівських, Покровських // Звід пам'яток історії та культури України. Енциклопедичне видання. У 28 томах. Київ: Кн. 1, ч. 3: С-Я / Редкол. тому: Відп. ред. П. Тронько та ін. Упоряд.: В. Горбик, М. Кіпоренко, Н. Коваленко, Л. Федорова. К.: Голов. ред. Зводу пам'яток історії та культури при вид-ві «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 2011. С. 1546. ISBN 966-95478-2-2.
  • Київ. Історична енциклопедія. З найдавніших часів до 1917 року
  • Київ. Енциклопедичний довідник с. 185


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.