Будо-Рижани
Бу́до-Рижа́ни (колишня назва Буда Рижанська) — село в Україні, у Хорошівській селищній територіальній громаді Житомирського району Житомирської області. Населення становить 269 осіб.
село Будо-Рижани | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Житомирська область |
Район/міськрада | Житомирський район |
Громада | Хорошівська селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA18040570030015890 |
Основні дані | |
Населення | 269 |
Площа | 10,421 км² |
Густота населення | 25,81 осіб/км² |
Поштовий індекс | 12116[1] |
Географічні дані | |
Географічні координати | 50°40′36″ пн. ш. 28°28′25″ сх. д. |
Місцева влада | |
Адреса ради | вул. Героїв України, буд. 13, смт Хорошів, Хорошівський р-н, Житомирська обл., 12101 |
Карта | |
Будо-Рижани | |
Будо-Рижани | |
Мапа | |
Географія
Будо-Рижани розташовані в межах природно-географічного краю Полісся і за 11 км від районного центру — смт Хорошів. Найближча залізнична станція — Нова Борова, за 15 км.
Історія
У 1899 році в селі нараховувалося 44 двори, де проживало 455 осіб[2].
У 1906 році в селі мешкало 455 осіб, налічувалось 74 дворових господарства[3].
1910 року в селі була відкрита школа, кількість учнів у якій досягала близько 140 осіб[2].
На мапі 1911—1912 років населений пункт позначений як Буда Рижанська з 101 двором[4].
За даними на 1927 рік в Будо-Рижанах налічувалося 112 господарств, а населення складало 583 осби. У 1927—1930 роках збудовано нову школу[2].
Під час німецько-радянської війни участь у бойових діях брали 86 місцевих жителів[2].
До 1959 року в Будо-Рижанах діяв колгосп «Партизанської комуни», після чого був об'єднаний із колгоспом імені Щорса в селі Радичі[2].
1982 року закрито сільську початкову школу[2].
У 2020 році, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 711-р від 12 червня 2020 року «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Житомирської області», територію та населені пункти Радицької сільської ради включено до складу Хорошівської селищної територіальної громади Житомирського району Житомирської області[5].
Населення
За даними перепису 2001 року населення села становило 269 осіб, з них 95,54 % зазначили рідною українську мову, 1,49 % — російську, 1,49 % — польську, а 1,48 % — іншу[6].
Відомі люди
- Кучер Микола Миколайович (1991—2015) — український військовик, учасник війни на сході України.
Примітки
- Поштові індекси та відділення поштового зв’язку України
- Село моє, для мене ти єдине. Єва Ліпісівіцька. Прапор. 21 листопада 2014. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 9 травня 2015.
- Списокъ населенныхъ местъ Волынской губерніи. — Неофиціальное. — Житоміръ : Волынский губ. стат. комитет, 1906. — С. 4.
- Управление военных топографов 1911—12 гг, лист XXIX-25 (Горошки)(рос.)
- Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Житомирської області. https://zakon.rada.gov.ua/. Процитовано 17 січня 2022.
- Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua
Посилання
- Облікова картка на сайті ВРУ