Бузанов Іван Феоктистович

Народився 29 квітня (12 травня) 1903 року в селі Новій Празі Олександрійського повіту Херсонської губернії (нині Олексанрійського району Кіровоградської області). 1928 року закінчив Одеський сільськогосподарський інститут. Член ВКП (б) з 1938 року.

Від 1930 року працював у Всесоюзному науково-дослідному інституті цукрових буряків у Києві. В 1937 році став завідувачем відділу, а 1941 року — очолив інститут, обійнявши посаду директора, на якій працював до 1970 року. В 1970 році став завідувачем лабораторією, з 1975 року — науковим консультантом.

1956 року Бузанова було обрано дійсним членом ВАСГНІЛ і віце-президентом Української академії сільськогосподарських наук.

Могила Івана Бузанова

Помер 10 січня 1984 року. Похований у Києві на Байковому кладовищі.

Займався проблемами підвищення урожайності й цукристості цукрових буряків. Під його керівництвом О. К. Коломієць селекційним шляхом вивела одноросткове насіння цукрових буряків.

• Праці:
  • Селекцій на робота з цукровими буряками в Радянському Союзі, «Технічні культури», 1938, № 4 (разои з М. І. Орловським);
  • Пути повышения сахаристости сахарной свеклы, «Агробиология», 1952, № 6;
  • Насущные вопросы свеклосеяния, «Земледелие», 1956, № 2[1].

Нагороджений орденом Леніна (26.02.1958), іншими орденами, медалями. В 1960 році став лауреатом Ленінської премії.

На будинку Інституту цукрових буряків УААН в Києві по вулиці Клінічній, 25, директором якого в 1940–1970 роках був Іван Бузанов, встановлено гранітну меморіальну дошку[2].

• БУЗАНОВ Іван Феоктистович (29.04.1903, с. Нова Прага)
• БУЗАНОВ Иван Феоктистович
• Прес-центр