Булаї
Булаї́ — село в Україні, у Погребищенському районі Вінницької області. Населення становить 364 осіб.
село Булаї | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Вінницька область |
Район/міськрада | Погребищенський |
Рада | Надроссянська сільська рада |
Основні дані | |
Населення | 364 |
Площа | 0,298 км² |
Густота населення | 1221,48 осіб/км² |
Поштовий індекс | 22245 |
Телефонний код | +380 4346 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°24′46″ пн. ш. 29°06′44″ сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
278 м |
Водойми | р. Рось |
Місцева влада | |
Адреса ради | 22245, с. Чапаєвка, вул. Спортивна, 42 |
Карта | |
Булаї | |
Булаї | |
Мапа | |
|
Історія
Поселення належало шляхетській родині Збаразьких[джерело?].
З 1664 — Костянтину Вишневецькому, пізніше Потоцьким, Собанським.
Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі Спичинецької волості Бердичівського повіту Київської губернії мешкало 653 особи, налічувалось 116 дворових господарств, існували православна церква, школа, постоялий будинок і винокурний завод[1].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 946 осіб (464 чоловічої статі та 482 — жіночої), з яких 932 — православної віри[2].
Октавія Здзіховська почала будувати тут палац за проєктом Владислава Домбровського. Палац добудували 1908 року.
1917 року палац повністю знищили.
Під час Другої світової війни село було окуповано фашистськими військами у другій половині липня 1941 року. Червоною армією село зайняте 1 січня 1944 року.[3]
Населення
За даними перепису 2001 року кількість наявного населення села становила 364 осіб,[4] із них 100 % зазначили рідною мову українську.[5]
Рік | 1897[2] | 1989[6] | 2001[4] |
---|---|---|---|
Кількість осіб | 932 | 466 | 364 |
Відомі люди
Література
- Bułaj // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 472. (пол.)
- Чапа́євка // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.532 (Булаї)
Посилання
Примітки
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-79)
- Вінниччина в період Великої вітчизняної війни 1941—1945 рр. Хроніка подій. — К. : Наукова думка, 1965. — С. 47.
- Таблиця 19A0501_07_005. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Вінницька область (1,2,3,4) (2001(05.12)) // Кількість наявного населення сільських населених пунктів (1,2,3,4) (2001(05.12)) // Кількість та територіальне розміщення населення. http://ukrcensus.gov.ua. Держстат України. Процитовано 3 лютого 2019.
- 19A050501_02_005. Розподіл населення за рідною мовою, Вінницька область (1,2,3,4) (2001(05.12)) // Національний склад населення, мовні ознаки, громадянство. // Національний склад населення, мовні ознаки, громадянство. http://ukrcensus.gov.ua. Процитовано 3 жовтня 2018.
- Таблиця 19A0501_061_005. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Вінницька область (1,2,3,4) (1989(12.01)). // Кількість наявного та постійного населення сільських населених пунктів (1,2,3,4) (1989(12.01)) // Кількість та територіальне розміщення населення. http://ukrcensus.gov.ua. Держстат України. Процитовано 3 лютого 2018.