Бунге Микола Християнович

Микола Християнович Бунге (ім'я за народженням: Ніколай-Карл-Пауль фон Бунге нім. Nikolai Karl Paul von Bunge, 11 (23) листопада 1823(18231123), Київ 3 (15) червня 1895, Царське Село) — російський вчений-економіст, академік, державний діяч; міністр фінансів і голова Комітету міністрів Російської імперії.

Микола Християнович Бунге
Народився 11 (23) листопада 1823(1823-11-23)
Київ, Російська імперія[1]
Помер 3 (15) червня 1895(1895-06-15) (71 рік)
Царське Село, Санкт-Петербурзька губернія, Російська імперія[2]
Місце проживання Київ
Країна Російська імперія
Діяльність економіст, професор, політик
Alma mater Юридичний факультет Київського університету Святого Володимира
Галузь економіка
Заклад Київський університет Св.Володимира
Посада Ректор університету
Звання професор
Відомі учні Патлаєвський Іннокентій Устинович[3]
Членство Петербурзька академія наук
Рід Рід Бунге
Батько Christian Georgievich Bunged
Нагороди

 Бунге Микола Християнович у Вікісховищі

Біографія

Народився у київській дворянській родині з німецькими коріннями. Батько — київський ветеринарний лікар Христіан-Готліб Бунге (1776—1857), дядько — Георг-Фрідріх Бунге (1722—1792), аптекар, засновник німецької євангелічно-лютеранської громади Києва.

Після закінчення 1841 р. Першої київської гімназії у 1841—1845 роках навчався на юридичному факультеті університету Св. Володимира. У 1881—1886 роках — міністр фінансів, у 1887—1895 роках — голова уряду, Комітету міністрів Російської імперії. Ініціатор та організатор заходів щодо впорядкування грошового обігу та бюджету, введення початків робітничого законодавства, реорганізації системи зовнішньої торгівлі.

Як державний діяч М.Бунге сприяв селянській реформі в Росії, котра відмінила кріпосне право. Він дбав про розвиток російської промисловості. Його особливою увагою став розвиток залізниць Росії у зв'язку з зростанням хлібного експорту з України через порти Одеси та Бердянська.

Фактично за М.Бунге Урал сформувався, як промисловий центр імперії. Підтримка М.Бунге розвитку індустрії України, іноземні інвестиції в неї подвоїли видобуток вугілля на Донбасі та активно розвивали залізорудну промисловість Криворіжжя.

Державна діяльність

  • 1880—1881 — товариш (за сучасною термінологією — перший заступник) міністра фінансів;
  • з 6.05.1881 — керівник міністерства фінансів;
  • 1.01.1882—31.12.1886 — міністр фінансів;
  • 1.01.1887—3.06.1895 — голова Комітету міністрів і член Державної ради;
  • з 10.12.1892 — віце-голова Комітету Сибірської залізничної дороги (головою був спадкоємець престолу, майбутній Микола II)

Наукові праці

  • «Теорія кредиту» (1852);
  • «Основи політичної економії» (1870);
  • «Банківські закони та банківська політика» (1874);
  • «Курс статистики» (1865; 1876);
  • «Товарні склади і варранти» (1871);
  • «Поліцейське право»(1873—1877);

Література

Посилання

  1. Бунге Николай Христианович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  2. Большая российская энциклопедияБольшая российская энциклопедия, 2004. — ISBN 978-5-85270-320-0
  3. Модзалевский Б. Л. Патлаевский, Иннокентий Иустинович // Русский биографический словарь / под ред. А. А. ПоловцовСПб: 1902. — Т. 13. — С. 378–379.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.