Бутник Степан Данилович
Степан Данилович Бу́тник (нар. 4 січня 1874, Баришівка — пом. 3 липня 1952, Полтава) — український живописець і графік. Брат графіка Івана Бутника, батько мистецтвознавця Бориса Бутника-Сіверського.
| Бутник Степан Данилович | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народження |
23 грудня 1873 (4 січня 1874) Баришівка, Переяславський повіт, Полтавська губернія, Російська імперія | |||
| Смерть | 3 липня 1952 (78 років) | |||
| Полтава, Українська РСР, СРСР | ||||
| Країна |
 Російська імперія.svg.png.webp){kind=small} СРСР | |||
| Жанр | портрет і пейзаж | |||
| Діяльність | художник | |||
| Діти | Бутник-Сіверський Борис Степанович | |||
| Брати, сестри | • Бутник Іван Данилович | |||
|
| ||||
Біографія
Народився 23 грудня 1873 [4 січня 1874] року в містечку Баришівці (нині селище міського типу у Київській області, Україна).
Художньої освіти не мав. У 1890 році переїхав до Чернігова. У 1895 році, від Переяславської ремісничої управи, отримав дозвіл займатися малярським портретним ремеслом. З 1932 року жив у Полтаві. Помер у Полтаві 3 липня 1952 року.
Творчість
Працював у галузі живопису і книжкової графіки. Автор портретів, пейзажів. Серед робіт:
- живопис
- «Автопортрет» (1899);
- «Одна лишилася» (1902);
- «Спогади» (1905);
- «Невтішні вісті» (1905—1906);
- «Портрет доньки Оксани» (1906);
- «За працею» (1907);
- «Бабуся» (1908);
- «Портрет сина Бориса в чумацькому одязі» (1914—1915);
- «Портрет доньки Оксани» (1926);
- «Автопортрет» (1935);
- «Михайло Коцюбинський слухає лірника» (1940).
- книжкові ілюстрації до
- читанки «Ясні зорі» (Полтава, 1918);
- дитячих книжок:
- «Омелькова сімеєчка» (12 малюнків, 1927–1930);
- «Сорока-білобока» (10 малюнків, 1930-ті).
Ним підготовлені до друку 100 невеликих листівок на сюжети українських приказок, прислів'їв, загадок (кінець 1940-х — початок 1950-х років).
Автор ілюстрацій до творів:
- Івана Франка «Лисиця і дрозд» і «Лисичка-кума» (обидві — 1929);
- Михайла Коцюбинського «Подарунок на іменини», «Він іде», «Лялечка», «Ціпов'яз», «Сміх» (усі — 1938).
У 1918 році у Полтаві ним видано серію малюнків «Кобзарі і лірники».
Не видані заставки та ілюстрації до українських народних дум — «Сестра і брат», «Мати-удова», «Хведір Безрідний», «Маруся Богуславка», «Олексій Попович», «Три брати Озівські», «Козак-нетяга Фесько Ганжа Андибер» (усі — 1918—1919).
Твори художника експонувалися на виставках у Чернігові у 1899 році, Києві у 1904 році, Санкт-Петербурзі й Одесі у 1906 році. Окремі роботи зберігаються у Полтавському художньому музеї, Літературно-меморіальному музеї Михайла Коцюбинського у Чернігові.
Література
- Бутники // Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 97. — ISBN 5-88500-042-5.;
- Ханко В. М. Бутник Степан Данилович // Мистецтво України: енциклопедія: у 5 томах. / редколегія: А. В. Кудрицький (відп. ред.) [та ін.]. — Київ: «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1995, Том 1 : А-В . — 1995, сторінка 272;
- Ханко В. М. Бутник Степан Данилович // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. : І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Коорд. бюро Енцикл. Сучас. України НАН України. — К. : Поліграфкнига, 2004. — Т. 3 : Біо — Бя. — 695 с. — ISBN 966-02-2682-9. — сторінка 656.