Бхубанешвар

Бхубане́швар (англ. Bhubaneswar, [bʊvəˈneɪʃwər];  pronunciationфайл; орія ଭୁବେନଶ୍ବର) — місто в Індії, у районі дельти річки Маханаді, на південь від міста Каттака. Адміністративний центр і найбільше місто штату Одіша з населенням 837 737 жителів (2011)[1].

Місто
Бхубанешвар
англ. Bhubaneswar
орія ଭୁବେନଶ୍ବର
Рам Мандір в Бхубанешварі

Координати 20°15′52″ пн. ш. 85°49′41″ сх. д.

Країна  Індія
Штат Орісса
Округ Кхурда
Мер Анант Нараян Джена
Дата заснування 1948
Перша згадка III століття до н. е.
Площа 1035 км²
Висота центру 33  м
Офіційна мова Гінді, Орія (мова), Англійська мова
Населення 837 737  (2011)
Густота населення 852  осіб/км²
Міста-побратими Купертіно
Часовий пояс UTC+5:30
Телефонний код +0674
Поштовий індекс 751 0xx
GeoNames 1275817
Офіційний сайт bmc.gov.in  (англ.)
Бхубанешвар
Бхубанешвар (Індія)
Бхубанешвар
Бхубанешвар (Орісса)

Назва

Назва міста походить від слова «Трибхубанешвар», яке перекладається як бог (Ішвар) трьох світів (Трибхубан), що є епітетом бога «Шиви»[2]. Бхубанешвар також відомий за такими назвами, як Тошалі, Калінга Нагарі, Нагар Калінга, Екамра Канан, Екамра Кшетра та Мандіра Маліні Нагарі (англ. "Місто храмів").

Храм Лінгараджа

Бхубанешвар є важливим економічним та релігійним центром Східної Індії. Завдяки численним храмам, що датовані VIII—XIII століттями, Бхубанешвар називають Містом Храмів (близько 500 храмів). У старій частині міста з 7 тис. храмів, що розташовувалися навколо священного ставу Бінду Сагар (Біндуз-Саровар), який, за переказами, одержує воду з усіх священних річок Індії, збереглося близько 500, зокрема класичні зразки стовпоподібних храмів (вкритих зовні різьбленнями, з прилеглими залами та воротами): Парашурамешвара (8 ст.), Муктешвара (близько 950), Лінгараджа (близько 1000, заввишки близько 55 м), Орісси. Найбільший та найвизначніший з них — храм Лінгараджа на честь Бога Шиви (1014). Інші відомі храми — Війтал Мандір, присвячений Чамунді (Шріматі Калідеви), у якому відбувається тантричне поклоніння, Сіддхешвар та Кедаргаурі. Щорічно у квітні в храмі проходить фестиваль колісниць, що називається Ашокаштамі.

Сучасне місто спроектоване 1946 року німецьким архітектором Отто Кенігсбергером. 1948 року столицю штату Орісса було перенесено з Каттака в Бхубанешвар, через рік після здобуття Індією незалежності. Бхубанешвар, разом з Джамшедпуром та Чандігархом є одним з перших міст Індії, побудованих за спеціальним планом. Бухбанешвар та Каттак часто називають містами-близнюками Одіши. Загальна чисельність населення конурбації двох міст становить 1,4 мільйони осіб (2011)[3].

Географія
Метеорологічний центр

Місто Бхубанешвар розташоване в окрузі Кхордха. Воно споруджене на рівнинах східного узбережжя, що простягаються уздовж осі Східних Гат[4]. Середня висота над рівнем моря — 45 м[4]. Місто знаходиться на північний захід від річки Маханаді, яка утворює північну межу приміської зони Бхубанешвара. На півдні місто обмежене річкою Дая, на сході — річкою Куакхай[4]. Бхубанешвар має західну високу частину і низьку східну[4]. За оцінкою програми розвитку ООН у Бхубанешварі є значний ризик виникнення надзвичайних ситуацій внаслідок сильних вітрів та циклонів[5].

Клімат

Місто знаходиться у зоні, котра характеризується кліматом тропічних саван. Найтепліший місяць — травень із середньою температурою 32 °C (89.6 °F). Найхолодніший місяць — грудень, із середньою температурою 21.8 °С (71.2 °F).[6]

Клімат Бхубанешвара
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Абсолютний
максимум, °C		 33 33 41 42 45 45 36 36 35 35 32 32 45
Середній максимум, °C 28,5 31,6 35,1 37,2 37,5 35,2 32 31,6 31,9 31,7 30,2 28,3 32,6
Середня температура, °C 22 25,1 28,7 31,2 32 30,7 28,6 28,4 28,4 27,4 24,5 21,8 27,4
Середній мінімум, °C 15,5 18,6 22,3 25,1 26,5 26,1 25,2 25,1 24,8 23 18,8 15,2 22,2
Абсолютний
мінімум, °C		 13 13 18 23 25 25 22 22 22 21 16 12 12
Норма опадів, мм 13.1 25.5 25.2 30.8 68.2 204.9 326.2 366.8 256.3 190.7 41.7 4.9 1554.3
Днів з дощем 2 8 1 1 1 9 16 12 12 7 3 0 58
Вологість повітря, % 66 67 64 67 66 75 85 86 86 81 68 64 73
Джерело: Weatherbase

Історія
Висічені написи в печерах Удаягірі та Кхадагірі

Історія Бухбанешвара поділяється на історію давнього та історію нового міста. Стародавнє місто має більш, ніж 2000-річну історію. Натомість сучасне місто засноване лише 1948 року[7].

Руїни Сісулпагарха

Уперше Бхубанешвар згадується у зв'язку з війною між імперією Маур'їв та державою Калінга, що відбувалася 262 р. до н. е. Тоді імператор Ашока здобув поблизу міста велику перемог, але, вражений кривавими наслідками битви, прийняв буддизм. У II до н. е. імператор Кхаравела переніс столицю держави Калінга в передмістя сучасного Бхубанешвара, Сісулпагарх. За 8 км на північий захід від міста зберігся камінь з висіченим на ньому текстом одного з едиктів імператора Ашоки (272—236 рр. до н. е.).

Історичні пам'ятки підтверджують значимість Бхубанешвара в середньовіччі, з VII до XI століття н. е., коли правителі Калінги поширили свою владу на всю Одишу та інші області. Храми Бхубанешвара VIII—XII століть споруджені під впливом шиваїзму[8]

1 квітня 1936 року Орісса стала окремою провінцією Британської Індії зі столицею в Каттак, який був столицею Орісси з XII століття. 13 квітня 1948 року столицю Орісси з Каттака, де часто траплялися повені й бракувало місця для зростання, було перенесено в Бхубанешвар. Столиця будувалася як сучасне місто за проектом німецького архітектора Отто Кенігсбергера. Хоча частина міста була забудована згідно з планом, його бурхливий розвиток у наступні десятиліття вийшов за межі первинного планування[9].

Населення

За даними перепису населення Індії 2011 року населення міста становило 837 737 осіб[10] з них чоловіків 445 233, жінок 392 504. Рівень грамотності — 95,69 %. 75 237 дітей молодше 6 років. Основна мова спілкування — орія, також більшість жителів міста розуміють англійську та гінді. Крім орія в Бхубанешварі проживають носії мов бенгалі, марвар і телугу.

Економіка

Бхубанешвар є важливим центром штату та східної Індії з надзвичайно динамічним ростом. Важливою галуззю економіки є туризм: 2011 року місто відвідали близько 1,5 мільйона туристів[4][11]. Бхубанешвар був спроектований таким чином, що промислові зони було винесено за межі міста. Аж до 1990-х років в економіці міста домінували торгівля та дрібне виробництво. Після лібералізації економічної політики в 1990-і роки в Бхубанешварі стрімко розвивалися телекомунікаційний сектор, сфера інформаційних технологій та вища освіта[4]

За даними перепису населення 2001 року тільки 2,15 % населення міста були зайняті в первинному секторі економіки (сільське та лісове господарство, видобуток корисних копалин тощо), 2,18 % були зайняті у вторинному секторі економіки (промислове виробництво) та 95,67 % — в третинному секторі (сфера послуг)[4].

2011 року, за оцінкою Торгової та промислової палати Індії, Бхубанешвар отримав найвищий рейтинг зайнятості населення серед 17 міст другого ешелону розвитку[12].

Транспорт

У Бхубанешварі знаходиться штаб-квартира Транспортної корпорації штату Орісса. Головний міжміський автовокзад міста розташований за 8 км від його центру, у Бармунді. Звідси вирушають рейси до сусідніх штатів — Андхра-Прадеш, Джаркханд, Західна Бенгалія та Чхаттісгарх[13]. Через Бхубанешвар проходять національне шосе № 5, що з'єднує Калькутту і Ченнаї та є частиною Золотого чотирикутника, національне шосе № 203 та шосе штату № 13 і 27[14]

У центрі Бхубанешвара прокладено правильну сітку широких автодоріг. Загальна протяжність міських автошляхів становить близько 1600 км[4].

Тут також знаходиться штаб-квартира Залізниці Східного узбережжя. Станція Бхубанешвар розташована на залізничній гілці, що зв'язує Ховрах та Ченнаї. Звідси вирушають приміські поїзди та поїзди-експреси. Оскільки станція перевантажена, існують плани з будівництва нового вокзалу в Баранзі[15][16]. У межах міської межі розташовано ще п'ять залізничних станцій.

Міський аеропорт Біджу Патнаїк розташований за 3 км від центру міста і є єдиним міжнародним аеропортом штату. У березні 2013 року було відкрито новий термінал аеропорту з пропускною здатністю до 30 мільйонів пасажирів на рік[17].

Примітки
  1. Urban Agglomerations/Cities having population 1 lakh and above (англ.). Provisional Population Totals, Census of India 2011. Процитовано 3 вересня 2012.
  2. Kalia, Ravi (1994). Bhubaneswar: From a Temple Town to a Capital City. SIU Press. с. 3. ISBN 9780809318766.
  3. Preface of the Comprehensive Development Plan for the Bhubaneswar-Cuttack Urban Complex
  4. City Development Plan: Bhubaneswar. JNNURM, Government of India. Архів оригіналу за 16 серпня 2014. Процитовано 14 грудня 2012.
  5. Hazard profiles of Indian districts (PDF). National Capacity Building Project in Disaster Management. UNDP. Архів оригіналу за 19 травня 2006. Процитовано 23 серпня 2006.
  6. Клімат Бхубанешвара
  7. Orissa Tourism. History of Bhubaneshwar.
  8. «Bengal District Gazetteer: Puri».P.242.L.S.S. O'malley
  9. Kalia, Ravi. Modernism, modernization and post‐colonial India: a reflective essay. Planning Perspectives, Volume 21, Number 2, Number 2/April 2006, pp. 133-156(24). Routledge, part of the Taylor & Francis Group.
  10. http://censusindia.gov.in/2011-prov-results/paper2/data_files/India2/Table_2_PR_Cities_1Lakh_and_Above.pdf
  11. Statistical Bulletin 2011-12. Department of Tourism, Government of Odisha. Архів оригіналу за 21 серпня 2014. Процитовано 27 грудня 2012.
  12. Patnaik, Nageshwar (18 квітня 2011). Bhubaneswar amongst top Tier II cities in job creation: ASSOCHAM. Economic Times. Процитовано 21 лютого 2013.
  13. Pradhan, Ashok (29 червня 2012). Gateway to Bhubaneswar stinks of apathy and neglect. Times of India. Архів оригіналу за 16 червня 2013. Процитовано 14 грудня 2012.
  14. BDA Snapshot. Bhubaneswar Development Authority. Архів оригіналу за 23 січня 2013. Процитовано 26 грудня 2012.
  15. Rs 205-cr makeover for railway Bhubaneswar station. Times of India. 16 вересня 2012. Архів оригіналу за 16 червня 2013. Процитовано 14 грудня 2012.
  16. Station makeover hits mall wall. The Telegraph. 27 березня 2012. Процитовано 14 грудня 2012.
  17. Singha, Minati (5 Березня 2013). International airport to take off by June. Times of India. Архів оригіналу за 11 жовтня 2013. Процитовано 5 березня 2013.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.