Бєльцов Георгій Іванович
Георгій Іванович Бєльцо́в (нар. 26 червня 1920, Одеса — пом. 20 липня 2009, Веселинове) — український живописець; член Спілки радянських художників України з 1958 року.
| Бєльцов Георгій Іванович | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народження |
26 червня 1920 Одеса, Україна | |||
| Смерть | 20 липня 2009 (89 років) | |||
| Веселинове, Миколаївська обл., Україна | ||||
| Країна |
 СРСР Україна | |||
| Жанр | жанрове малярство, портрет, пейзаж і натюрморт | |||
| Навчання | Одеський національний морський університет (1946) і Одеське художнє училище (1951) | |||
| Діяльність | художник | |||
| Вчитель | Мучник Леонід Овсійович, Токарєв Вячеслав Васильович і Фраєрман Теофіл Борисович | |||
| Член | Спілка радянських художників України | |||
| Нагороди |
 | |||
|
| ||||
Біографія
Народився 26 червня 1920 року в місті Одесі (нині Україна). Йога мати була операційною сестрою, а батько — морським офіцером. Школу закінчив у селі Веселиновому (нині селище міського типу у Миколаївській області)[1]. 1938 року поступив в Одеський інститут інженерів морського флоту, який закінчив 1946 року. Упродовж 1947—1951 років навчввся в Одеському художньому училищі, де його викладачами були зокрема Леонід Мучник, Вячеслав Токарєв і Теофіл Фраєрман.
Протягом 1951—1955 працював в Одеському товаристві художників; з 1955 року — в Одеському відділенні Художнього фонду України; у 1965—1966 роках очолював художню студію при Будинку народної творчості.
Жив в Одесі, в будинку на вулиці Великій Арнаутській, № 1, квартира 4. Помер у Веселиновому 20 липня 2009 року.
Творчість
Працював у галузі станкового живопису у жанрах тематичної картини, пейзажу, натюрморту, портрета. Серед робіт:
- «Зима» (1954);
- «Відлига» (1954);
- «Вечір в Україні» («Тихий вечір», 1955);
- «Після роботи» (1957);
- «Бесіда» (1960);
- «Телятниці» (1961, Дніпровський художній музей);
- «Земля кличе» (1963);
- «Жіночий портрет» (1964);
- «Серпневе сонце» (1966);
- «Священна земля» (1967, Національний музей у Львові);
- «Гілка яблуні» (1970);
- «Батьки» (1970—1971);
- «Тепло землі» (1972);
- «Мати» (1976);
- «Мрії» (1977);
- «Хлібороби» (1978);
- «Мелодія» (1979);
- «Блакитне небо» («Материнство», 1980);
- «Пам'ять солдата» (1985);
- «Минуле дитинство» (1987).
 |
%22.JPG.webp) |
 |
 |
 |
Веселинівські хати |
Спогади про дитинство |
Холодний вечір |
Український вечір |
Скло |
Автор картин за мотивами творчості Тараса Шевченка:
- «Перебендя» (1960—1961);
- «Кобзар» (1962, Сумський художній музей);
- «Оксана» (1964, Одеський художній музей).
Займався розписом і реставрацією храмів, зокрема у 1953—1954 роках — печерної церкви преподобного Йова Почаївської лаври. У 1962 році виконав розписи Кіровоградського кафедрального собору; у 1990-ті роки — трапезної Одеського чоловічого монастиря. У 1989—1990 роках написав образи для собору святого Іллі в Одесі.
Брав участь у республіканських виставках з 1954 року, всесоюзних з 1957 року, зарубіжних з 1965 року. Персональні виставки відбулися в Одесі у 1955 і 1981 роках, Києві у 1984 році, пересувна Кременчук—Чернівці—Вінниця у 1984—1985 роках.
Відзнаки
- Нагороджений дипломом І ступеня Спілки художників СРСР (за картину «Оксана»)[1];
- У 1976 році за внесок у мистецтво нагороджений орденом «Знак Пошани»[1].
Примітки
Літератураа
- Бєльцов Георгій Іванович // Українські радянські художники. Довідник. — Київ: Мистецтво, 1972. — С. 39.;
- Бельцов Георгій Іванович // Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української Радянської Енциклопедії, 1973. — С. 21.
;
- Бельцов Георгій Іванович // Шевченківський словник. Том 1 / Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1976., сторінка 62;
- О. М. Тюрюмін. Бєльцов Георгій Іванович // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2020. — ISBN 944-02-3354-X.;
- Л. Ганзенко. Бельцов Георгій Іванович // Словник художників України. Біобібліографічний довідник. Книга 1 : А-В / (головний редактор Г. Скрипник); НАН України, ІМФЕ імені М. Т. Рильського. Київ: видавництво ІМФЕ, 2019. 240 с. сторінка 104. ISBN 978-966-02-8960-4.