Бібрка (Ліський повіт)

Бібрка
Країна	Польща
Воєводство	Підкарпатське воєводство
Повіт	Ліський повіт
Гміна	Солина
Перша згадка	1436
Населення	390 осіб (2011[1])
Часовий пояс	UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код	(+48) 13
Поштовий індекс	38-623
Автомобільний код	RLS
SIMC	0360508
GeoNames	775791
	Бібрка Бібрка (Польща)
	Бібрка Бібрка (Підкарпатське воєводство)

Бібрка (пол. Bóbrka) — село в Польщі, у гміні Солина Ліського повіту Підкарпатського воєводства. Лемківське село на прадавніх етнічних українських територіях. Населення — 390 осіб (2011[1]).

Частини села

З 1885 р. Юзеф Блізінський купив горішню частину села, яка стала називатися Нова Бібрка або Домажівка, на відміну від долішньої, яка залишилася у власності Костянтина Соколовського і називалася Стара Бібрка.

Історія

Село вперше в документах зустрічається в 1436 році. В 1536 р. село було на волоському праві.

У 1672 р. село спустошене татарським наїздом.

Церква Положення Ризи Пресвятої Богородиці, побудована у ХVII ст.

26 вересня 1914 р. в село вступили російські війська, ненадовго відкинуті контратакою австрійців 5 жовтня, а остаточно вигнані навесні 1915 р.

У 1932 р. при прокладенні дороги провадились роботи щодо переміщення каплички, спорудженої в 1848 р. на знак знесення панщини. Місцеві комуністи з КПЗУ пустили слух, що зноситься капличка і повертається панщина. Спровоковані селяни розігнали дорожніх працівників, прибула поліція побила селян і навела порядок. Після війни комуністи подію назвали класовою боротьбою й охрестили «Ліським повстанням».

На 01.01.1939 у селі було 1110 жителів, з них 920 українців-грекокатоликів, 80 українців-римокатоликів, 85 поляків (здебільшого недавно прибулі парцелянти) і 25 євреїв[2]. Село належало до Ліського повіту Львівського воєводства. У середині вересня 1939 року німці окупували село, однак уже 26 вересня 1939 року мусіли відступити з правобережної частини Сяну, оскільки за пактом Ріббентропа-Молотова вона належала до радянської зони впливу. 27.11.1939 постановою Президії Верховної Ради УРСР село в ході утворення Дрогобицької області включене до неї[3]. Територія ввійшла до складу утвореного 17.01.1940 Ліськівського району (районний центр — Лісько)[4]. В селі було зведено два залізобетонні дзоти у складі лінії Молотова. Наприкінці червня 1941, з початком Радянсько-німецької війни, територія знову була окупована німцями. 17 вересня 1944 року радянські війська (237 дивізія) знову оволоділи територією села. В березні 1945 року територія віддана Польщі.

В лютому 1945 р. відбувся бій УПА з польською міліцією на броді через Сян (місце неодноразових засідок на партизанів).

Село було місцем постою сотень УПА Хріна і Стаха зимою з 1946 на 1947 р.

В 1945–1947 роках все українське населення було піддане етноциду — насильно переселене як до СРСР так й до північно-західної Польщі — Повернених Земель.[5].

У 1975-1998 роках село належало до Кросненського воєводства.

Церква

Давня церква Положення Ризи Богородиці, побудована у ХVII ст., перебудована у 1830 р., розібрана у 1939 р.

Перші відомості про церкву Положення Ризи Богородиці відносяться до XVII століття. В період від 1807 до 1815 вона була філіальною церквою парафії у Мичківцях. Цю древню будівлю було остаточно розібрано у 1939 році, коли була побудована нова мурована церква. Нова споруду будували p 1937 року навколо старої, так що якийсь час вона ще існувала всередині мурів, що з'являлись навколо неї.[6] Церква була парафіяльною і належала до Ліського деканату Перемиської єпархії. Функціонувала до 1947 року, коли в результаті акції "Вісла", рештки українського населення були депортовані із села. Разом із ними виселеним був і греко-католицький парох о. Дорош. Разом із собою виселенці взяли деякі цінні ікони, літургічне вбрання та один із дзвонів. Після депортації українців використовувалась під склад, а у 1971 стараннями ксьондза Кароля Буґєльского була передана польською владою латинській громаді під костел. До 1975 року споруда зазнала значних змін - було перебудовано вівтарну частину та добудовано захристію. У тому ж 1975 році латинський Перемиський єпископ І. Токарчук заснував окрему римо-католицьку громаду села.[6]

Демографія

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][7]:


	Загалом	Допрацездатний вік	Працездатний вік	Постпрацездатний вік
Чоловіки	198	29	142	27
Жінки	192	32	115	45
Разом	390	61	257	72

Примітки

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бібрка (Ліський повіт)

GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 42.
Указ Президиума Верховного Совета УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР» (рос.)
Хроніка за 17 січня 1940 року на сайті Інститут історії України НАН України
Акція «ВІСЛА»: Список виселених сіл і містечок
Zbigniew Kozicki. Historia parafii, Kościół rzymsko-katolicki w Bóbrce
Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.

Література

Bóbrka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 261. (пол.)
Historia i zabytki

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[nsp-1] GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.

[2] Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 42.

[3] Указ Президиума Верховного Совета УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР» (рос.)

[4] Хроніка за 17 січня 1940 року на сайті Інститут історії України НАН України

[5] Акція «ВІСЛА»: Список виселених сіл і містечок

[Kozicki-6] Zbigniew Kozicki. Historia parafii, Kościół rzymsko-katolicki w Bóbrce

[age-7] Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.