Біліна (місто)
Білина (чеськ. Bílina) — місто в Чехії, в районі Теплиці Устецького краю. Знаходиться на березі однойменній річці.
Місто
Біліна
Bílina
Координати 50°32′55″ пн. ш. 13°46′31″ сх. д.
|
Географія
Місто розташоване в долині річки Біліна і оточене горами: з півночі — Рудними горами, зі сходу — Чеськими середньовисокими горами, з півдня — горою Боржень (539 м), із заходу — горою Канькова (436 м). Біліна знаходиться між містами Теплиці і Мост, це сприяє розвитку міста, оскільки поблизу проходить одна з найбільших магістралей, що з'єднує Теплиці і Мост[7].
Історія
Вперше місто згадується в «Чеській хроніці» Козьми Празького. У X столітті представники династії Пржемисловичів побудували тут фортецю, а територію навколо фортеці назвали Білінської провінцією[7]. У першій половині XI століття місто було спалене за наказом Бржетислава I, тому що князь був підкуплений маркграфом Еккехардом II, коли той атакував Чехію. У XII столітті місто було відновлено, але не мало колишнього значення.
У 1420 місто перейшло у володіння Альбрехта з Колдіц, який своїми антигуситськими поглядами спричинив регулярні напади гуситів на Біліну[8]. Сімейство Колдіців змогло остаточно повернути цю територію у володіння Чехії в 1436.
На початку XVI століття місто почало активно розвиватися, тут розквітали торгівля і ремесло. Впродовж Тридцятилітньої війни Біліна сильно постраждала від постійних нападів. Під час одного з них був спалений замок і прилеглі будинки, а частина населення знищена[7]. Після війни власник міста Фердинанд Лобковіц почав відновлювати місто, за його наказом італійські архітектори побудували замок в стилі бароко і кілька інших будівель.
На початку XVIII століття управління містом перейшло Елеонорі з Лобковіц. Вона звернула увагу на мінеральні джерела Біліни. У 1712 за її наказом джерела були прочищені і почав використовуватися[8]. Згодом тут виник курорт Киселка, який став гордістю міста. У XIX столітті навколо курорту був побудований парк, а в 1878 — курортний будинок. В цей період також розвивається економіка Біліни. Тут були знайдені вугільні поклади, побудовані заводи, автомобільна дорога, що сполучила місто з Тепліце.
Коли в 1918 утворилася Чехословаччина, місцеві німці були незадоволені новим ладом. Вони створили власні громадські організації, а в 1930-х почали пропагувати фашизм[7]. Після Другої світової війни всі німці Біліни були депортовані до Німеччини.
У 1992 році історичний центр міста отримав статус міської пам'яткової зони.
Пам'ятки
- Замок Біліна — замок Фердинанда Лобковіца, побудований в 1675—1682 італійськимиархітекторами на місці середньовічного замку, заснованого в X столітті.
- Міська ратуша — побудована на початку XX століття .
- Заповідник Боржень — на території заповідника знаходиться однойменна гора. У 1971 заповідник узятий під охорону держави.
- Костел Святих Петра і Павла
- Гуситський бастіон
Населення
|
Примітки
- Czech location identification system — Czech Office of Surveying and Cadastre.
- Jakl L. Jak stará jsou česká města? Legendy a fakta. // iDNES.cz — 2011.
- Historický lexikon obcí České republiky 1869–2005: 1. díl / за ред. J. Růžková, J. Škrabal — ČSÚ, 2006. — 759 с. — ISBN 978-80-250-1310-6
- Český statistický úřad Malý lexikon obcí České republiky - 2017 — Český statistický úřad, 2017.
- Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích - k 1.1.2021 — Praha: ČSÚ, 2021.
- https://www.bilgoraj.pl/page/59/bilina-biacutelina-czechy.html
- Город Билина в Чехии. Архів оригіналу за 13 серпня 2012. Процитовано 4 липня 2011.
- Вацлав Замба. Город Билина. Архів оригіналу за 13 серпня 2012. Процитовано 4 липня 2011.
- Historický lexikon obcí České republiky – 1869–2011 — ČSÚ, 2015.
- Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích - k 1.1.2014 — Praha: 2014.
- Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích - k 1.1.2016 — Praha: 2016.
- Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích - k 1.1.2017 — Praha: 2017. — ISBN 978-80-250-2770-7
- Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích - k 1.1.2018 — Praha: ČSÚ, 2018. — ISBN 978-80-250-2843-8
- Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích - k 1.1.2019 — Praha: ČSÚ, 2019. — ISBN 978-80-250-2914-5
- Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích - k 1.1.2020 — Praha: ČSÚ, 2020.