Валевський Степан Семенович

Степан Семенович Валевський (нар. 20 липня 1932, Бодаки) — український архітектор. Лауреат Державної премії України в галузі архітектури (1999).

Валевський Степан Семенович
Народження 20 липня 1932(1932-07-20) (89 років)
Країна
(підданство)
 Польща
 СРСР
 Україна
Навчання Національний університет «Львівська політехніка»
Діяльність архітектор
Нагороди
Державна премія України в галузі архітектури

Життєпис

За офіційними документами Степан Валевський народився 20 липня 1932 року в селі Бодаках Горлицького повіту. Насправді він народився 20 лютого, але російськомовний чиновник, коли згодом заповнював метрику, неправильно зрозумів назву місяця. Перші чотири роки навчався в місцевій школі. Наприкінці 1944-го — на початку 1945 року родину Степана депортували на Полтавщину, до села Ковалівки. Там ходив у четвертий клас. Потім переїхали на західну Україну до Монастириськи, де була невелика громада лемків. Школу закінчив зі срібною медаллю. Вступив на інженерно-будівельний факультет Львівського політехнічного інституту, спеціальність архітектура[1]. Навчання закінчив 1959 року[2].

По закінченні інституту Степан Валевський пішов працювати в «Облпроект»[3], який 1963 року став філією київського «Діпроміста»[4]. Обіймав посади: архітектора, старшого архітектора, головного інженера проєктів[3].

Споруди

Степан Валевський був автором та співавтором таких об'єктів[2]:

  • турбаза «Гуцульщина», місто Яремча
    • 1963 — спальний корпус
    • 1967 — їдальня на 600 місць
    • 1967 — клуб на 350 місць
  • 1969 — універмаг у місті Коломия
  • 1985 — акушерський корпус обласної лікарні
  • 1988 — музей природи
  • 1974—1983 культурно-побутовий комплекс в смт Делятин
  • 1994 — каплиця святої Покрови в смт Делятин (не реалізовано[5])

Примітки

Література

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.