Валерія Тарновська

Разом зі своїм чоловіком Валерія Тарновська зібрала колекцію картин, ескізів, скульптур, книг та антикваріатів у Дзікуві, до якої увійшли твори таких майстрів як Лоренцо Лотто, Герчіно, Гвідо Рені, Рембрандт, Аннібале Карраччі, Сальватор Роза, Ганс Гольбейн-молодший, ван Дейк, Антон Рафаель Менгс, Берніні, Антоніо Канова. Багато з них передали твори під час подорожі Валерія Тарновська до Італії у 1803—1804 роках, коли вона познайомилася з Анжелікою Кауфманн та Антоніо Кановою, від яких вона отримала скульптуру Персея. Валерія також успадкував кілька картин від дядька Єпископа Героніма Стройновського, ректора Вільнюського університету, серед інших Реманд Лісовчик[10].

Спочатку Валерія Тарновська вчилася живопису в своєму рідному місті Горохові з Константіно Віллані, мініатюристом де Хофлізе[11] потім у Вінсенті Лессера, спочатку в Дзюкові, де він часто перебував у 1800—1803 роках, а з 1810 року також у Варшаві[12][13][12][13][14]. Потім працювала з мініатюристкою Терезою Марон, уродженою Менґс та її чоловіком[15] (донькою саксонського придворного мініатюриста Ісмаїла Менгса та сестрою Антона Рафаеля). Також давала уроки малювання студенту Антоніо Черубіні в Римі, потім вона вчилася в гостьовому будинку Доменіко дель Фрат, який до 1806 року також малював портрети членів її сім'ї та зображення Діви Марії для каплиці в Дзюкові[9]. Наступним вчителем Валерії був Філіппо Джакомо Ремондіні, який також був придворним живописцем Курландійської герцогині в Жагані[16]; а потім протягом певного часу в Парижі, у 1824—1826 рр.[17][18]. Марія Зіентара вважає, що художня освіта Валерії «наслідувала приклад королівського двору»[19].

Валерія була мініатюристкою, вона малювала портрети та картини на релігійну тематику[12]. Вона часто підписувала свої роботи: «VT»[20] малювала мініатюри на слоновій кістці, зазвичай аквареллю, іноді гуашшю та аквареллю або лише гуашшю[21]. Картини Валерії часто є мініатюрними копіями картин інших художників або портрети членів родини[9].

• Мадонна в білому покривалі (можливо, копія відсутньої картини Джованні Батісти Сальві Сассоферрато)[22].
• Мадонна в блакитному шарфі[23].
• Олександра Стройновська, роду Тарновських (мати Валерії)[24].
• Ян Богдан Тарновський (син Валерії в дитинстві)[25].
• Ks. Джуліан Антонович (чоловік-духівник і товариш обох подружжя)[26].
• Маріанна Тарновська Scipio del Campo[27].
• Розалія Тарновська (1803—1804, дочка Валерії)[28].
• Портрет Ганни нашої Раковської яскравий (близько 1805 року)[29].
• Портрет Йоани Грудзіньської (дружини о. Костянтина)[30].
• Портрет Яна Фелікса Тарновського (кілька мініатюр із зображенням чоловіка)[31]
• Портрет Валеріана Стронновського (батька Валерії)[32].
• Портрет жінки з книгою (копія картини з голландської школи у колекції Dzików)[33].
• Король Стефан Баторій[34].
• Костянтин Іванович, отець Острозький (Тесть Софії, дочка гетьмана Яна Тарновського)[35].
• Наполеон I (як консул, мініатюра з 1804 р. За мотивами портрета Дж. Б. Ісабея, позиченого Валерії Летицею Бонапарт, яка сподобалась мініатюрі, тому вона подарувала замок медальйону разом із сином)[36].
• Юзефіна де Бохерна (дружина Наполеона)[37].
• Покаяна Магдалена (з черепом і пергаментом)[38][39].
• Марія Магдалена (з книгою та контейнером для бальзаму)[40]
• Zofia Zamoyska née Czartoryska[41].
• Ізабела ні Флемінг Чарторийський[42].
• Портрет Яна Тарновського (гравюра на міді Яна Лігбера на мініатюрі)[43].
• Антоніна Анна Красіньська (бабуся Зігмунта Красіньського; авторство приписується Валерії, іншим кандидатом на автора є Т. А. Дін)[44].
• Портрет Криглерова іспанською мовою[45].
• Юзеф Чарнецький[46].
• Чистота Юзефа (від Карло Каньяччі)[47].
• Малювання пророка[48].
• Станіслав Ловкевський (малюнок у рамці дерева тис)[49].
• Сен-Бернар[50].
• Христос (Сальватор Мунді) (копія зображення Гвідо Рені)[51].
• Психіка та купідон[52].
• Дизайн пам'ятника увінчаний шоломом (1824 р.)[53].

До другої світової війни картини Валерії Тарновської перебували у колекціях за межами Німеччини, родина Валерії Тарновських мала чималі колекції в резиденціях Тарновських у Дзікуві, Хожелуві, Рудніку, Снятинці; а також у Вісьньовей, що належить Мисельським[54]. Після другої світової війни частина колекції знаходилась у Музеї в Рапперсвілі[55], частина пересувалась різними музеями та бібліотеками Польщі: Національний музей у Кракові та Варшаві, Музей палацових інтер'єрів у Пщині та Ягеллонській бібліотеці у Кракові (малюнки)[9].

• Мес-рейси (туристичний рахунок 1803—1804 років. Для доньки Розалії)[56].
• Журнал Mes (журнал 1804—1838)[57].

У Валерії Тарновської було декілька дітей: Казімір (1801—1803), Розалія (1803—1804), Ян Богдан (1805—1850), Марія Феліція (1807—1870) з чоловіком Малаховським, Валеріан Шпицимир (1811—1861) та Розалія Вікторія (1814) –1815), Анна (1816—1893) та Тадеуш Антоні (1819—1890)[6][7]. Її та її чоловіка дуже пригнітила смерть їхніх перших дітей. Вони частково знайшли відраду у вихованні дітей-сиріт протягом декількох років, про освіту та майбутнє благополуччя яких вони піклувались[58]

Валерія Тарновська померла 23 листопада 1849 року через 17 днів після інсульту[59]. Її поховали в Тарнобжегі[60].

• Bachowski Władysław, Treter Mieczysław Henryk Kazimierz Wystawa miniatur i sylwetek we Lwowie 1912. — Lwów: nakładem Komitetu; skład główny Gubrynowicz i Syn, 1912. — 266 s/
• Jan Bołoz Antoniewicz Katalog Wystawy sztuki polskiej 1764—1886. — Lwów, 1894: Про Валерії як художницю — S. 114—116, pozycje 602—611; там само про портрет Валерії авторства Леона Бжежинського w 67 r. ż. Z roku 1849. — S. 186—187, pozycja 923.
• Dorota Dec, Janusz Walek Europejskie skarby Muzeum Narodowego z Muzeum Książąt Czartoryskich w Krakowie w Zamku Królewskim w Niepołomicach. — Muzeum w Niepołomicach, 2011. — S. 113.
• Kazimiera Grottowa Zbiory sztuki Jana Feliksa i Walerii Tarnowskich w Dzikowie, 1803—1849 // Zakład Narodowy im. Ossolińskich, Wrocław, 1957. — S. 20, 40–43, 47–50, 52–53 (list Antonia Canovy 28 kwietnia 1804), 54—57, 59—64, 68, 71–75, 77, 79, 85–87, 90–94, 101, 103, 113, 114, 118, 130, 133—135, 136, 137.
• Aleksandra Janas Kolekcja dzikowska hr. Tarnowskich. — Tarnobrzeg: Muzeum Historyczne Miasta Tarnobrzega, 2006.
• Halina Kamińska-Krassowska Miniatury Wincentego Lesseura i Walerii Tarnowskiej z dawnej kolekcji Tarnowskich z Dzikowa w zbiorach Muzeum Polskiego w Rapperswilu: Katalog wystawy — Miniaturen von Wincenty Lesseur und Waleria Tarnowska aus der ehemaligen Tarnowski-Sammlung in Dzików im Polenmuseum Rapperswil: Ausstellungskatalog». —Zamek Królewski w Warszawie, 1994.
• Jerzy Kieszkowski W czasy naszych ojców. «Wystawa Amatorów» w Wiedniu w lutym i w marcu 1913 r. // Przegląd Polski», Kraków, tom 190, zeszyt IV z października 1913. — S. 18–20 i 4 ilustracje (Napoleon jako pierwszy konsul, Izabela z Flemingów, ojciec, mąż) na dwóch nienumerowanych stronach po str. 18.
• Michał Marczak Biblioteka Tarnowskich w Dzikowie // Biblioteka Dzikowska, Kraków, 1921.
• Bożena Mazurkowa Nowy grand tour w świetle Mes voyages Walerii Tarnowskiej // Polski Grand Tour w XVIII i początkach XIX wieku. — Uniwersytet Śląski w Katowicach, 2014. — S. 151—182.
• Jerzy Mycielski Sto lat dziejów malarstwa polskiego 1760—1860. — Kraków, 1896. — S. 64–66.
• Jacek Paulinek Ex collectione Dzikoviana: zbiory hrabiów Tarnowskich z Dzikowa: katalog wystawy, Biblioteka Narodowa, 17 sierpnia–12 października 2008 // Biblioteka Narodowa. — Warszawa, 2008. — S. II—IV, VI, VIII, X, XXI—XXII, XXIV, XXVI—XXX, XXXIII, XXXV–XXXVIII, XL, XLII–XLIII, LXI; ilustracje. — S. 59 pozycja 99 (Portret Walerii Tarnowskiej autor Fr. X. Lampi, 1825); miniatury autorstwa Walerii: s. 62 pozycja 107 («Portret Anny z Rakowskich hr. Bystry» z ok. 1805), pozycja 108 («Portret Joanny Grudzińskiej» z 1823). — S. 67 pozycja 123 («Portret Jana Feliksa Tarnowskiego» z 1810—1815). — S. 70 pozycja 134 («Portret kobiety z książką» z 1808).
• Edward Rastawiecki Słownik malarzów polskich, 1857, tom 3. — S. 423—425 (na str. 425 o portrecie Walerii pędzla Beaty z Potockich Czackiej); o rycinie Jana Ligbera na podstawie miniatury Walerii Edward Rastawiecki «Słownik rytowników polskich». — S. 176, pozycja 15.
• Maria Śledzianowska Zainteresowania kolekcjonerskie Teofili Konstancji z Radziwiłłów Morawskiej, Walerii ze Stroynowskich Tarnowskiej i Izabeli z Flemingów Czartoryskiej // Kwartalnik Historii Nauki i Techniki. — rocznik 57. — nr 3/4. — 2012. — S. 185—187, 191.
• Stanisław Wasylewski Portrety pań wytwornych // Inicjał Andrzej Pałacz, Warszawa, 2011.
• Krzysztof Załęski Waleria Tarnowska // Artystki polskie. Katalog wystawy, Muzeum Narodowe w Warszawie, Warszawa, 1991. — S. 344—345, ryc. 796 «Maria Magdalena» autorstwa Walerii, być może jako kopia Corregia; ryc. 797 — Jan Ligber miedzioryt na podstawie miniatury Walerii Tarnowskiej «Portret Jana Tarnowskiego», kopia wcześniejszych portretów hetmana; ryc. 798 — Projekt monumentu zwieńczonego hełmem.
• Maria Zientara Artystki polskie i ich sztuka od XVI do XIX wieku // Krzysztofory: Zeszyty historyczne Muzeum Historycznego Miasta Krakowa. — Zeszyt 24. — Kraków, 2006. — S. 52.
• Podróż polki do Włoch w epoce Napoleońskiej, 1803—1804 // Przegląd Polski, Kraków. — tom 123. — zeszyt VII ze stycznia 1897. — nr 367. — S. 69–103, tekst na temat i z tłumaczonymi fragmentami jej pamiętnika z podróży do Włoch.
• Stary portret. Wystawa dzieł polskich i obcych, wykonanych do roku 1930 a znajdujących się w zbirach prywatnych w obrębie województwa krakowskiego. — Kraków, 1930. — S. 19. — nr 96.
• Wspomnienie pośmiertne dwóch matron polskich Anny hrabiny Małachowskiej i Walerii hrabiny Tarnowskiej. — Kraków: Czas. — S. 11—19.
• Waleria Tarnowska Moje podróże // Monika Chwałek-Oczkowska (tłumaczenie tekstu). — Tarnobrzeg: Towarzystwo Przyjaciół Tarnobrzega, 2019. — 258 s. — ISBN 978-83-947374-3-6.

• Adam Zamoyski Waleria Tarnowska / Jane Turner (red.) // The Dictionary of Art. — Grove^ Macmillan Publishers Limited, 1996. — tom 30 (Summonte–Tinne). — S. 345—346.

• Leo R. Schidlof Die Bildnisminiatur in Frankreich im XVII, XVIII, und XIX Jahrhundert. Als Anhang: Allgemeines Lexicon der Miniaturisten aller Länder. / Beyer. — Wiedeń, 1911; tegoż autora «La miniature en Europe Aux 16e, 17e, 18e et 19e siècles». — Akademische Druck — U. Verlagsanstalt, Graz, 1964, tom II (M–Z). — S. 819.
• Saur Allgemaines Küstlerlexikon: Bio-bibliographiher index. — K.G. Saur, Monachium–Lipsk, 2000, tom 9 (Schinz-Torricelli). — S. 629, Th. XXXII.
• Saur Allgemaines Küstlerlexikon: Bio-bibliographiher index. — K.G. Saur, Monachium–Lipsk, 2000, tom 9 (Schinz-Torricelli). — S. 629.
• Z. Batowski Tarnowska, Waleria / Ulrich Thieme, Felix Becker // Allgemeines Lexicon der bildenden künstler von der antike bis zur gegenwart. — Hans. Vollmer, druk A. Seemann, Lipsk, 1938, tom XXXII. — S. 448.

• Emmanuel-Charles Bénézit Dictionaire critique et documentaire des Peintres, Sculpteurs, Dessinateurs et Graveurs. — Librairie Gründ, 1966, tom 8. — S. 225; «Dictionary of Artist», tom 13 (Sommer–Valverane), Gründ, Paryż, 2006. — S. 702.
• Elena Gretchanaia, Alexandre Stroev La francophonie europeenne aux XVIIIe–XIXe siecles: Perspectives Litteraires, Historiues et Culturalles. — P.I.E.-Peter Lang S.A., Brüssel, 2012.
• Jerzy Mycielski Une Jeune Polonaise en Italie à l’époque du Premier Consul // La Revue de Pologne. — S. Paryż-Warszawa, 1924—1926; Journal du voyage en Italie, 1924—1926.
• Michael Braud Les journaux de Waleria Tarnowska et Eliza Michalowska. — Prosses de l'Uniwersité Paris-Sorbonne, Paris, 2011.
• Michael Braud Le voyage en France de la comtesse Tarnowska. — Ellug, Grenoble, 2003.

• Antonio Canova Letter: Roma, to Valeria, contessa Tarnowska, née Stroynowska, z 14 kwietnia 1804, jest to list od Antonio Canovy z Rzymu do Walerii Stroynowskiej znajdujący się w zbiorach Metropolitan Museum of Art w Nowym Jorku.