Варвара (община Теарце)

География

Село розташоване в регіоні Долни Полог на східних схилах хребта Шар-Планина на північний схід від Тетово.

Історія

В османських податкових реєстрах немусульманського населення вілаєта Kalkandlen від 1626-1627 року в селі Варвара зафіксовано 22 джизія хане (домогосподарств)[1].

Наприкінці XIX століття Варвара була болгарським селом в регіоні Тетово, що належало Османській імперії. Про село писав Андрій Стоянов, який викладав у Тетово з 1886 по 1894:

Близо при селото има развалини отъ стара църква, дѣто селенитѣ се събиратъ да празднуватъ и колятъ курбанъ иа 26 юлий — Св. Петка.[2]

За статистикою Василя Канчова (Македония. Етнография и статистика) 1900 року с. Варвара має 220 мешканців, усі болгари-християни.[3]

За даними секретаря Болгарського екзархату Димитара Мішева («La Macédoine et sa Population Chrétienne») 1905 року всі 280 християн-мешканців Варвари є прихожанами екзархату.[4]

На початку Балканської війни 1912 року 2 мешканці Варвари були добровольцями в Македонсько-Адріанопольському корпусі.[5]

За словами Афанасія Селищева, 1929 року Варвара — село в общині Лещок і має 35 будинків з 272 болгарами.[6]

1947 року в селі 9 родин і 40 мешканців.

За даними перепису 2002 року в селі Варвара мешканців не зафіксовано.[7]

Особи
Уродженці села Варвара
  • Еротей Лешочки (? - 1910) — ігумен Лешоцького монастиря
  • Силвестър Лешочки (1812 - 1882) — ігумен Лещоцького монастиря

Пам'ятки
Церква „Св. Петка“
  • Церква Св. Петка[8]. Сьогодні богослужіння відбувається в церкві св. П'ять. Трохи нижче села Варвара стояла стара руїна церковна церква. П'ять. Близько 1900 року варвар Міалу, Галіо і Бошко побудували посеред села провінційну церкву з в'язальними штангами, покритими брудом. Пізніше, там же селяни побудували невелику церкву і присвятили її одному святому. У 1977 році церква була відновлена ​​і фрескована Крсто Гоговським з села Непроштено, а 1978 року її освятив митрополит Полог-Кумановський пан Кирил.
  • На дорозі до села Варвара є Марков Камен — самотній камінь у формі яйця висотою понад два метри з яким пов'язані місцеві легенди.

Примітки
  1. Турски извори за българската история, т. VII, София 1986, с. 335
  2. Цитовано за: Селищев, Афанасий (1929). Полог и его болгарское население. Исторические, этнографические и диалектологические очерки северо-западной Македонии. София: Издание Македонского Научного Института. с. 59.
  3. Шаблон:МЕС
  4. D.M.Brancoff. "La Macedoine et sa Population Chretienne". Paris, 1905, стр.122-123.
  5. „Македоно-одринското опълчение 1912-1913 г. Личен състав“, Главно управление на архивите, 2006, стр.833.
  6. Афанасий Селищев. „Полог и его болгарское население. Исторические, этнографические и диалектологические очерки северо-западной Македонии“. – София, 1929, стр.23.
  7. Министерство за Локална Самоуправа. База на општински урбанистички планови. Архів оригіналу за 15 вересня 2008. Процитовано 14 березня 2019.
  8. Црквите и манастирите во Тетовското Архиерејско Наместништво (мак.). Архиерејско намесништво Тетово. Процитовано 29 квітня 2010. Проігноровано невідомий параметр |transtitle= (довідка)[недоступне посилання з червня 2019]

Посилання

Населені пункти общини Теарце

Теарце · Брезно · Варвара · Глоги · Добросте · Йелошник · Лешок · Непрощено · Нераще · Одри · Първце · Груші Слатіно

Історичні села: Отоучіще
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.