Тетово
Те́тово (мак. Тетово, алб. Tetova, колишня назва — Калканделе́н) — місто на північному заході Північної Македонії. Центр однойменної області Тетово, четверте за розміром у країні. Населення — 52 915 осіб (2002). Два університети: з викладанням албанською та македонською мовою. Місто — центр албанської громади Північної Македонії (70% усіх мешканців міста).
Тетово мак. Тетово алб. Tetova | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
| |||||
| |||||
Основні дані | |||||
42°00′37″ пн. ш. 20°58′17″ сх. д. | |||||
Країна | Північна Македонія | ||||
Регіон | Полозький регіон | ||||
Засновано | XIV століття | ||||
Площа | 261,89 км² | ||||
Населення | 52 915 | ||||
Висота НРМ | 468 м | ||||
Офіційна мова | македонська, албанська (Тетово (община)) | ||||
Міста-побратими | Конья | ||||
Телефонний код | (389) 044 | ||||
Часовий пояс | CET і CEST | ||||
GeoNames | 785082 | ||||
OSM | ↑2615182 ·R (Тетово (община)) | ||||
Поштові індекси | 1200 | ||||
Міська влада | |||||
Мер міста | Саді Беджеті | ||||
Вебсайт | tetova.gov.mk | ||||
Мапа | |||||
| |||||
| |||||
Тетово у Вікісховищі |
Специфіка міста
Тетово вважається столицею македонського криміналітету — за кількістю зареєстрованих злочинів відстає навіть Скоп'є. За першу половину 2009 здійснено 1,229 кримінальних злочинів.
Крім того, у 2001 році Тетово стало центром збройного конфлікту між урядовими військами та албанськими угрупованнями. Тоді армія Північної Македонії вперше використала у бойових діях українські гелікоптери Мі-24. Після боїв у Тетово Північна Македонія здійснила багатомільйонні збройні закупівлі в Україні.
Уродженці Тетово
Тетово традиційно вважається болгаро-македоно-албанським містом.
Серед найвідоміших уродженців:
- революціонерка радикальної партії ВМРО Мара Бунева
- журналіст Матей Ґеров
- футболіст, гравець збірної Швейцарії Блерім Джемайлі
- македонський політик Самка Ібраїмовський
- македонський археолог Блага Алексова
З Тетово походять:
- академік БАН Міхаїл Арнаудов
- відомі політики-албанці Арбен Джафері та Мендух Тачі
- македонський композитор Тодор Скаловскі
- режисер Бранко Ґапо.