Василь Фацієвич

Василь Фацієвич (1847 — 26 лютого 1921, Яблунів поблизу Копичинців) — український церковний і громадсько-політичний діяч, священик УГКЦ, у 1901—1904 роках — адміністратор Станиславівської греко-католицької єпархії, посол-віриліст Галицького сейму VII i VIII скликання.

о. Василь Фацієвич
Адміністратор Станиславівської греко-католицької єпархії
Загальна інформація
Народження 1847
Смерть 26 лютого 1921(1921-02-26)
с. Яблунів, нині Чортківський район Тернопільської області
Служіння в церкві
Конфесія УГКЦ
Рукоположення 1871
о. Василь Фацієвич
Посол до Галицького сейму VIII скликання
1901 — 1907
Монарх Франц Йосиф I
Посол до Галицького сейму VІI скликання
1895 — 1901
Монарх Франц Йосиф I
Народився 1847
Помер 26 лютого 1921(1921-02-26)
Відомий як політик, католицький священник
Національність українець
Діти о. Йосиф Фацієвич
Професія священик
Релігія католицька церква
Нагороди
Кавалер ордена Леопольда (Австрія)
Кавалер командорського хреста із зіркою ордена Франца Йосифа

Життєпис

Народився в 1847 році. У 1871 році висвячений на одруженого священника (овдовів у 1887 році). Після висвячення виконував обов'язки адміністратора (1871—1874) і капелана (1874—1883) парафії Перенесення мощей святого Миколая в селі Фрага Ходорівського деканату Львівської архиєпархії УГКЦ. Крилошанин і член митрополичої консисторії у 1883—1887 роках[1].

У 1887 році перейшов до новозаснованої Станиславівської єпархії. Член єпархіальної консисторії Станиславівської єпархії в 1887—1910 роках: у 1888 році — цензор, архидиякон (9 січня 1887 — 1891) і архипресвітер (5 січня 1891 — 1910) Станиславівської катедральної капітули[2]. У 1891 році взяв участь у Львівському синоді.

З 17 січня 1901 року до 18 травня 1904 року був адміністратором вакантної посади очільника Станиславівської єпархії. У час його управління єпархією збудовано будинок для духовної семінарії. У 1902 році посвячено наріжний камінь, а 1903 року закінчено будову[3].

Був послом-вірилістом Галицького крайового сейму VII і VIII скликання.

Написав статтю «Мѣсто Станиславвъ і єго церкви», що була надрукована в «Шематизмі… греко-кат. Епархіи Станиславовской на… 1902», Станиславів, 1902, стор. XV—XVIII.

Після 1910 року зрезиґнував з адміністративних обов'язків і деякий час мешкав при церкві святої великомучениці Варвари у Відні.

Помер 26 лютого 1921 року в селі Яблунів[2] (нині Чортківський район Тернопільської області), де його син Йосиф Фацієвич був парохом.

Нагороди

Примітки
  1. Facijevyč Vasyl' // Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944) : у 2 т. / Дмитро Блажейовський. — Київ : КМ Академія, 2004. — Т. 2 : Духовенство і релігійні згромадження. — С. 107. — ISBN 966-518-225-0. (англ.)
  2. Facijevyć Vasyl' // Блажейовський Д. Історичний шематизм Станиславівської єпархії від її заснування до початку Другої світової війни (1885—1938). — Записки ЧСВВ, Секція I. — Т. 51. — Львів : Місіонер, 2002. — С. 288. — ISBN 966-658-228-4. (англ.)
  3. Ісаїв П. Історія міста Станиславова… — С. 73.
  4. Odznaczenia jubileuszowe // Nowa Reforma, Nr 277 z 3 grudnia 1898. — S. 5.
  5. Hof- und Staatshandbuch der Österreichisch-Ungarischen Monarchie. — Wien 1910. — S. 66.(нім.)
  6. Hof- und Staatshandbuch der Österreichisch-Ungarischen Monarchie. — Wien 1910. — S. 129.(нім.)

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.