Ісаїв Петро

Народився в сім'ї греко-католицького священика о. Івана Ісаєва і Ольги Филипів. Батько був парохом с. Лісок, а згодом — у с. Крихівцях поблизу Станиславова (нині: Івано-Франківськ).

Закінчив українську гімназію у Станиславові. У 1923/1924 навчальному році був курінним «11-го Пластового Куреня імені Гетьмана Івана Мазепи».

У 1925–1931 рр. вивчав історію і філософію у Львівському університеті. Під час навчання редагував пластовий журнал-місячник «Молоде життя» (1927–1929). Був одним з організаторів Товариства українських студентів-католиків «Обнова», яке очолив 1930 р.

1931 р. здобув ступінь магістра філософії за дослідження «Канонічний процес поляків з хрестоносцями».

Після закінчення університету вчителював у гімназіях Львова, редагував літературно-науковий журнал-місячник «Дзвони» та писав популярні праці на історичні теми. Одна з них — «Українські визвольні змагання» опублікована 1930 р. За редакторства П. Ісаєва у «Дзвонах» активно друкувалися знані богослови, мислителі, науковці і літературні критики — Микола Конрад, Гавриїл Костельник, Йосип Сліпий, Микола Чубатий, Володимир Залозецький, Василь Кучабський, Микола Гнатишак, Євген-Юлій Пеленський, Костянтин Чехович. Журнал виробив власну консервативну-ідеалістичну культурологічну та суспільно-філософську концепції, зокрема, спираючись на історіософські праці В'ячеслава Липинського, згуртував гроно провідних тогочасних письменників: Василя Пачовського, Уляну Кравченко, Наталену Королеву, Катрю Гриневичеву, Уласа Самчука, Юрія Липу, Оксану Лятуринську.

У 1940–1941 рр. викладав в Українській державній гімназії в Ярославі, одночасно виконуючи обов'язки шкільного референта Українського допомогового комітету. Згодом став керівником шкільного відділу в Українському Центральному Комітеті у Кракові, редагував журнал «Українська школа» (1942–1943).

У 1945–1949 рр. (з однорічною перервою) викладав в українській таборовій гімназії у Німеччині. 1947 р. на основі дисертаційного дослідження «Історія українського шкільництва у Ґенеральній губернії» отримав ступінь доктора філософії Українського Вільного Університету в Мюнхені. У тому ж навчальному закладі в 1947–1948 рр. викладав історію. Був редактором журналу «Українська школа» (1947–1948), дописував до тижневика «Християнський Голос» у Мюнхені.

Від 1949 р. — у США, де редагував тижневик «Шлях» (1949–1963). Вчителював у суботній школі українознавства та в Українському Католицькому Університеті (1962–1968), у парафіяльній школі св. о. Миколая (1965–1966). Був керівником Українського педагогічного інституту в Організаційній системі Шкільної ради Українського Конґресового Комітету Америки та Учительської громади.

Стараннями П. Ісаєва і Шкільної ради 1966 р. у Нью-Йорку було опубліковано «Історію України» Івана Крип'якевича, яку він відредагував, доповнив і додав примітки.

За багатолітню наукову й громадську працю обраний почесним професором історії України Українського Католицького Університету імені Климента Папи у Римі.

Дійсний член Наукового Товариства імені Тараса Шевченка, Українського Історичного Товариства, Американського історичного товариства та Американської історичної асоціації.

Станичний УПС у м. Філадельфії. Член Третього Куреня УПС «Лісові Чорти».

• Ярославська гімназія

• О. О. Ковальчук. Ісаїв Петро-Маркіян Іванович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 537. — 672 с. : іл. — ISBN 966-00-0610-1.
• М. М. Комариця. Ісаїв Петро-Маркіян Іванович // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2020. — ISBN 944-02-3354-X.
• Ісаїв П. Історія міста Станиславова. — Івано-Франківськ: «Лілея-НВ», 2008. — С. 91-92
• Ждан М. Петро Маркіян Ісаїв (26.I.1905 — 23.II. 1973) / «Український історик», 1974, № 01-03

• Макарушка Б. Мої спомини про Сокіл і Фамілію ЛЧ в роках 1926 і 1927