Іксель

Іксе́ль (фр. Ixelles фр. вимова: [iksɛl][5]), або Елсене (нід. Elsene МФА: [ˈɛlsənə]  вимовафайл) — одна з дев'ятнадцяти комун, що разом утворюють Брюссельський столичний регіон. Іксель лежить у центральній частині брюссельської агломерації. Населення комуни — 84073 людини.

Комуна
Іксель
фр. Ixelles, нід. Elsene
Мерія комуни Іксель
Прапор coat of arms of Ixellesd

Координати 50°49′49″ пн. ш. 4°21′41″ сх. д.

Країна  Бельгія
Регіон Брюссельський столичний регіон
Межує з
сусідні нас. пункти
Одергем, Брюссель, Форе, Уккел, Ватермаль-Буафор, Еттербек, Сен-Жіль ?
Голова Віллі Декорті (Willy Decourty) [1]
Площа 6,34 км²
Висота центру 72 м[2]
Населення 84073[3]  (2011)
Національний склад фламандці, валлони, іноземці
Катойконім нід. Elsenaar
фр. Ixellois
Міста-побратими Біарриц
Часовий пояс UTC+1
Телефонний код 02
Поштовий індекс 1050
Код Головної дирекції
статистики і економічної
інформації федерального
уряду Бельгії 		21009[4]
GeoNames 2795011
OSM r58250 ·R
Офіційний сайт (нід.), (фр.)  (нід.) (фр.)
Іксель
Іксель (Бельгія)
Іксель
Іксель (Брюссельський столичний регіон)

В Ікселі стоїть Представництво України при Європейському Союзі.

Назва

Село вперше згадується під назвою Elsele, що в перекладі з нідерландської мови означає «місце де росте вільха» від слів германського походження «aliso», «els» або «else» — «вільха» та «sel» або «sele» — «поселення». Така назва трапляється у стародавніх текстах. З часом форма Elsele змінилася в нідерландській мові спочатку на Elsen, потім на Elsene, а у французькій мові спочатку була Ixel а потім стала Ixelles.[6][7][8][9]

Географія

Комуна Іксель розташована в центральній частині Брюссельського столичного регіону і межує з такими комунами, що входять до його складу: Брюссель, Еттербек, Одергем, Ватермаль-Буафор, Уккел, Форе, Сен-Жіль.

Іксель розділено на дві частини бульваром Луїзи (нід. Louizalaan, фр. Avenue Louise), який входить до складу Брюсселя. Таким чином частина Ікселя на захід від бульвару Луїзи є анклавом.

Історія

Про виникнення Ікселю відомо мало.[6] Виник він біля абатства Камбр. У 13 столітті Іксель був розділений на два окремих хутори, що стояли на протилежних берегах Великого ставка (фр. Grand Étang, тепер це територія біля Іксельських ставків і площі Фляже (Flagey)). Перший хутір мав назву Іксель-су-Брюссель (Ixelles-sous-Bruxelles, Іксель-під-Брюсселем) і був підпорядкований владі Брюсселя, другий хутір мав назву Іксель-су-ле-Шатла (Ixelles-sous-le-Châtelain) і був частиною маєтностей каштеляна Брюсселю, а після надання йому дворянського титулу віконта у 13 столітті, хутір став відомим як Іксель-ле-Віконт і далі був у феодальній власності.[6]

Село Іксель-су-Брюссель за Середньовіччя належало до так званого «брюссельського казана» нід. Kuip van Brussel, фр. Cuve de Bruxelles) – було тісно пов'язане з Брюсселем і було підпорядковане йому у адміністративних, судових і податкових питаннях.[6]

Обидва села були об'єднані в єдину незалежну комуну під назвою Іксель у 1795 році.

В минулому під час різноманітних воєн Іксель зазнав кількох значних руйнувань. 16 вересня 1581 року іспанські війська під головуванням полководця Алесандро Фарнезе знищили село. 17 січня 1684 року французькі кавалеристи знищили тут кілька десятків будинків.[6]

У 17 столітті завдяки розташуванню села біля річки Моленбек, що була джерелом прісної води, тут виникло чимало броварень, число яких сягнуло 17 у 1756 році. Місцева влада заохочувала виробництво пива скасуванням податків на його виробництво і селяни перейшли від вирощування пшениці й бобових до вирощування ячменю та хмелю.[6]

Вид на комуну Іксель з боку Брюсселю у 1900 році. Фото зроблене з місця колишньої Намюрської брами другого брюссельського муру (нід. Naamsepoort, фр. Porte de Namur). Два з трьох наріжних будинків, зображених на фото, досі стоять на своїх місцях.
Іксель на карті Брюсельського столичного регіону.

До 19 століття обидва Ікселі залишалися звичайними селами. Окрім, сільського господарства тут був розвинутий видобуток будівного каміння. 1795 року за рішенням французької влади, що окупувала Бельгію після Французької революції, обидва Ікселі було об'єднано в єдину комуну під назвою Іксель. Крім того французька влада разом з багатьма іншими монастирями закрила й тутешнє абатство Камбр.[6]

1800 року населення міста становило 1629 осіб. Урбанізація Ікселя почалася після демонтажу другого брюссельського муру. 1900 року населення комуни становило 58615 осіб. До 1910 року північна частина комуни була повністю і щільно забудована.[6]

1864 року від комуни Іксель до Брюсселю була відібрана смуга території, на якій було утворено брюссельське авеню Луїзи. Через це Іксель було розділено на дві частини.[6]

Населення
  • 1800 рік – 1629 осіб,[6]
  • 1900 рік – 58615 осіб,[6]
  • 1964 рік – 94211 осіб.[6]
Населення комуни Іксель з 1990 по 2011 рік
Рік199019952000200520072008200920102011
Населення731287230973174777297808879768803128018382202
Джерело: Населення Бельгії у 1990—2011 роках. на сайті Головної дирекції статистики і економічної інформації уряду Бельгії.

В комуні за даними на 1 січня 2011 року проживало 82202 людини, з яких 45790 людей (55,70 %) були бельгійського походження і 36412 (44,30 %) — іноземцями, з яких 26528 людей походили з країн Євросоюзу, 9884 людини — з інших країн світу. З всіх іноземців 22 людини мали статус політичних біженців.[10]

Склад населення комуни Іксель за країнами походження в різні роки станом на 1 січня.
Країна походження2001[11]2003[12]2004[13]2005[14]2006[15]2011[10]
Бельгія463344733946875472264704545790
Бразилія120131129153179371
Велика Британія169918301842190817401631
Греція659667694697636669
Дем. Респ. Конго560635562558548620
Індія169229237249273317
Ірландія308375381372339342
Іспанія161516521687173717021784
Італія248524812558265626003109
Марокко168615441537151414851423
Нідерланди736773780818853836
Німеччина108112551355145314221696
Польща2334655576908491762
Португалія221320982050205519281901
Румунія161199200220301965
США701735723747761753
Українан. д.н. д.н. д.н. д.н. д.96
Філіппіни410494483437481306
Франція539259006128671167699261
Швеція672714685672590476
Інші566463256629685670108094
Разом728987584176092777297751182202
Примітки. 1. н. д. — немає данних. 2. В таблиці окрім України представлені лише ті країни, кількість вихідців з яких в населенні комуни станом на 2011 рік становила понад 300 осіб.

Уродженці

Цікаві місця
Мерія комуни Іксель у 1903 році.
Мерія комуни Іксель сьогодні.
  • Абатство Камбр
  • Будинок мерії – був збудований за проектом архітектора Шарля Стратена на замовлення скрипаля і композитора Шарля Беріо, який збудував цей будинок для своєї дружини, відомої співачки Марії Малібран. Однак, вона загинула 1836 року від травм, отриманих при падінні з коня і будинок 1840 року був проданий міській владі.[6]
  • Музей Константена Меньє

Посилання
  1. Composition et attributions du Collège Архівовано 23 серпня 2011 у Wayback Machine. на сайті комуни Іксель Архівовано 4 грудня 2012 у Wayback Machine..
  2. GeoNames — 2005.
  3. Населення Бельгії за комунами станом на 1 січня 2011 року Архівовано 14 листопада 2012 у Wayback Machine. на сайті Statistics Belgium федерального уряду Бельгії.
  4. Список кодів населених пунктів Бельгії Архівовано 22 жовтня 2014 у Wayback Machine. на сайті Головної дирекції статистики і економічної інформації уряду Бельгії. (нід.), (фр.)
  5. Jean-Marie Pierret.Phonétique historique du français et notions de phonétique générale . – Louvain-la-Neuve, Peeters, 1994, p. 105.
  6. Paul F. State. Historical Dictionary of Brussels.  — Maryland: Scarecrow Press, Inc, 2004. P. 153—154.
  7. Histoire des environs de Bruxelles ou description historique des localités qui formaient autrefois l'ammannie de cette ville, Tome troisième, Alphonse Guillaume G. Wauters. C. Vanderauwera, Bruxelles, 1855. P. 279.
  8. Maurits Gysseling (1960). Toponymisch Woordenboek van België, Nederland, Luxemburg, Noord-Frankrijk en West-Duitsland (vóór 1226). P. 313.
  9. Див. також статтю Sel (toponiem) у нідерландомовній Вікіпедії.
  10. Population par nationalité par commune 01.01.2011. Архів оригіналу за 14.11.2012. Процитовано 14.11.2012.
  11. Population par commune (pays les plus représentés) // Population et ménages. Population étrangère. Éditeur responsable: Claude Chéruy. Institut national de statistique éditeur. Bruxelles, 2001. P. 9-62. Архів оригіналу за 19 березня 2013. Процитовано 28 грудня 2012.
  12. Population par commune (pays les plus représentés) // Population et ménages. Population étrangère. Éditeur responsable: Claude Chéruy. Institut national de statistique éditeur. Bruxelles, 2003. P. 16-19. Архів оригіналу за 9 березня 2013. Процитовано 28 грудня 2012.
  13. Population par commune (pays les plus représentés) // Population et ménages. Population étrangère. Éditeur responsable: Fernand Sonck. Institut national de statistique éditeur. Bruxelles, 2004. P. 16-19. Архів оригіналу за 9 березня 2013. Процитовано 28 грудня 2012.
  14. Population par commune (pays les plus représentés) // Population et ménages. Population étrangère. Éditeur responsable: N. Demeester. SPF Economie Direction Generale Statistiqe et Information Economiqe | éditeur. Bruxelles, 2007. P. 16-19. Архів оригіналу за 1 листопада 2013. Процитовано 28 грудня 2012.
  15. Population par commune (pays les plus représentés) // Population et ménages. Population étrangère. Éditeur responsable: A. Versonnen. SPF Economie Direction Generale Statistiqe et Information Economiqe | éditeur. Bruxelles, 2008. Code Publication: S220.A2F/2006. P. 16-19. Архів оригіналу за 9 березня 2013. Процитовано 28 грудня 2012.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.