Велика Чернігівка (Станично-Луганський район)

Вели́ка Черні́гівка — село в Україні, у Станичо-Луганському районі Луганської області. Населення становить 1460 осіб. Орган місцевого самоврядування — Великочернігівська сільська рада.

село Велика Чернігівка
Країна  Україна
Область Луганська область
Район/міськрада Станично-Луганський
Рада Великочернігівська сільська рада
Код КАТОТТГ UA44160010030028376
Основні дані
Засноване 1746
Населення 1460
Площа 5,43 км²
Густота населення 268,88 осіб/км²
Поштовий індекс 93611
Телефонний код +380 6472
Географічні дані
Географічні координати 48°57′46″ пн. ш. 39°25′01″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря		 72 м
Місцева влада
Адреса ради 93611, Луганська обл., Станично-Луганський р-н, с.Велика Чернігівка, вул.Робоча,1
Карта
Велика Чернігівка
Велика Чернігівка
Мапа

Географія

Географічні координати: 48°57' пн. ш. 39°25' сх. д. Загальна площа села — 5,4 км².

Село розташоване у східній частині Донбасу за 45 км від районного центру[1]. Найближча залізнична станція — Городній, за 21 км. Через село протікає річка Ковсуг.

Історія

Населений пункт засновано в другій половині XVIII століття вихідцями з Чернігівської губернії[1]. Згодом до них приєдналися вихідці з Воронезької губернії[2].

У 1932–1933 роках Великочернігівська сільська рада постраждала від Голодомору. За свідченнями очевидців кількість померлих склала щонайменше 239 осіб, імена яких встановлено[3].

Наприкінці 1960-х років у селі діяли центральна садиба колгоспу імені Леніна, середня і початкова школи, бібліотека, клуб, лікарня і майстерні побутового обслуговування[1].

12 червня 2014 року від удару струмом під час проведення електропроводки у Великій Чернігівці загинув капітан батальйону «Чернігів-1» Олексій Коновалов.

2019 рік компанія «Водафон Україна» підключила село до зв'язку LTE 4G.

Населення

За даними перепису 2001 року населення села становило 1460 осіб, з них 6,16 % зазначили рідною мову українську, 93,7 % — російську, а 0,14 % — іншу[4].

Пам'ятки

На околиці Великої Чернігівки виявлено 3 поселення епохи бронзи, поселення і могильник раннього середньовіччя, 3 кургани, а також 9 курганних могильників із 31 курганом[2].

Примітки
  1. Історія міст і сіл Української РСР. Луганська область, 1968, с. 840.
  2. Высоцкий В. И. (2003). Исторические аспекты топононимов Луганщины. Луганск. с. 196.
  3. Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні. Луганська область, 2008, с. 517-522.
  4. Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua

Джерела
  • Тронько П. Т. (голова головної редколегії) та ін. Історія міст і сіл Української РСР. Луганська область. — Київ : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1968. — 939 с.
  • Михайличенко В.В., Борзенко М.О., Жигальцева В.Л. Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні. Луганська область. — Луганськ : Янтар, 2008. — 918 с. — 3500 прим.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.