Великий Буялик

Великий Буялик (у 1923—2016 Благо́єве) село в Україні, в Березівському районі Одеської області. Адміністративний центр Великобуялицької сільської громади. Населення становить 1694 осіб.

село Великий Буялик
Центр села
Центр села
Країна  Україна
Область Одеська область
Район/міськрада  Березівський район
Громада Великобуялицька сільська громада
Код КАТОТТГ UA51020050010012726
Облікова картка село Благоєве 
Основні дані
Засноване 1802
Колишня назва Кошкове, Благоєве, Благоївка[1]
Населення 1694 осіб (2001)
Площа 5,308 км²
Густота населення 319,14 осіб/км²
Поштовий індекс 67224
Телефонний код +380 4854
Географічні дані
Географічні координати 46°56′17″ пн. ш. 30°38′54″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
20 м
Водойми р. Кошача
Місцева влада
Адреса ради 67224, Одеська обл., Березівський р-н, с. Великий Буялик, вул. Преображенська, 118
Карта
Великий Буялик
Великий Буялик
Мапа

 Великий Буялик у Вікісховищі

Топонім

Назву Великий Буялик було принесено з Болгарії. Топонім Буялик походить від тур.: боя «фарба», -лък- зі значенням місця скупчення, зосередження предметів або матерії — 'квітчасте' або 'забарвлене місце'. Інша назва села — Кошково — походить від назви річки Кошкова, на якій засноване село.[2]

Історія

Засноване село в 1802 році переселенцями з Болгарії, яким після російсько-турецької війни 1787—1791 рр. дозволялося селитися в Новоросії і, зокрема, у Херсонській губернії.[3]

Пам'ятник засновникам села Великий Буялик

Засновниками є:

  1. Тодор Бимбаш
  2. Иван Волков
  3. Петрович Господин
  4. Михайло Дука
  5. Никола Дихан
  6. Райко Ергиев
  7. Димитр Ергиев
  8. Кирю Жеко
  9. Иван Кою
  10. Иван Кирю
  11. Стоян Кирияз
  12. Яни Мавроди
  13. Димитр Михайлов
  14. Иван Михайлов
  15. Стойко Продан
  16. Якуб Прибилский
  17. Михаил Петелкаки
  18. Яни Станко
  19. Дончо Стоян
  20. Иван Стоян
  21. Стойко Стоян
  22. Стоян Стойко
  23. Илчо Тодор

На жовтень 1803 року в колонії було побудовано 45 кам'яних будинків[4]. У наступні роки Одеська Контора іноземних поселенців всіляко допомагала колоністам в благоустрої.

Протягом ХІХ сторіччя населення Великого Буялика стімко зростало. Вже у 1821 році в колонії мелкало 1353 осіб. За переписом 1858 року число жителя збільшилася до 2207 осіб, а на початку 80-х населення, за рахунок природного приросту склала 3797 осіб.

Станом на 1886 у колонії Великий Буялик, центрі Велико-Буялицької волості Одеського повіту Херсонської губернії, мешкало 3329 осіб, налічувалось 547 дворових господарств, існували 26 лавок, відбувались торжки через 2 тижні по вівторках[5].

У 1923 році село перейменували на честь засновника Комуністичної партії Болгарії Димитра Благоева, ім'я якого надалі буде носити найбільший колгосп у селі.

З 28 квітня 1926 року до 5 лютого 1938 року був центром Благоєвського району, який відносився до болгарського національного району[6].

Згідно з переписом 17 грудня 1926 року у районі мешкало 15 639 чол., кількість рад — 15 листопада 1930 року 7 рад[7].

Населення села у 1933 році складало 6,4 тис. чол., району — 15,0 тис. чол., площа району — 510 км2, кількість сільрад — 8[8].

Футбольний клуб «Благо» — команда колгоспу ім. Благоева Іванівського району — брала участь у другому (1992/93) і третьому (1993/94) розіграшах Кубка України.

В Благоєвському дитячому будинку працював Мусін Василь Петрович (1911—1944) — лейтенант РА, Герой Радянського Союзу.

У травні 2016 року, Верховна Рада, спираючись на рекомендації Українського інституту національної пам'яті, у своїй постанові повернула селу його первісну, історичну назву Великий Буялик[9]

Населення

Згідно з переписом 1989 року населення села становило 1901 особа, з яких 832 чоловіки та 1069 жінок.[10]

За переписом населення 2001 року в селі мешкало 1659 осіб.[11]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[12]

Мова Відсоток
болгарська 45,57 %
російська 22,02 %
українська 20,6 %
молдовська 9,62 %
вірменська 0,65 %
циганська 0,47 %
білоруська 0,06 %
гагаузька 0,06 %
польська 0,06 %
румунська 0,06 %

Відомі уродженці села

Див. також

Примітки

  1. Сторінка:ЗЗ УРСР 1930.pdf/676 — Вікіджерела. uk.wikisource.org. Процитовано 17 липня 2020.
  2. Колесник, Валентина Олександрівна (2011). До історії назв деяких болгарських сіл. ОРІДУ НАДУ.
  3. Історія міст і сіл УРСР, Т. 16, Одеська область,. с. стор 421.
  4. Контениус, Самуил Христианович. (2003). С.Х. Контениус об иностранной колонизации Южной России : Сборник документов, 1801 - 1829 гг. Одеса: Астропринт. с. 66.
  5. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  6. КРАЕВЕД. Открываем историю Одесского края. kraeved.od.ua. Процитовано 17 липня 2020.
  7. ИнфоРост, Н. П. ГПИБ | Административно-территориальное деление Союза ССР по данным на 15 ноября 1930 г. - М. , 1930.. elib.shpl.ru. Процитовано 18 липня 2020.
  8. ИнфоРост, Н. П. ГПИБ | Административно-территориальное деление Союза ССР на 15 июля 1934 года. - М., 1934.. elib.shpl.ru. Процитовано 18 липня 2020.
  9. Український інститут національної пам'яті. Перелік міст та сіл до перейменування (укр). Архів оригіналу за 17 листопада 2015.
  10. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 1 жовтня 2019.
  11. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 1 жовтня 2019.
  12. Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 1 жовтня 2019.

Джерела


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.